ЗАКОН УКРАЇНИ

Про фіксований сільськогосподарський податок

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
від 3 лютого 1999 року N 414-XIV,
від 3 березня 1999 року N 466-XIV,
 від 1 червня 2000 року N 1777-III,
 від 3 квітня 2003 року N 659-IV,
від 19 червня 2003 року N 974-IV,
 від 24 червня 2004 року N 1878-IV,
 від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
 від 23 грудня 2004 року N 2287-IV,
 від 6 грудня 2006 року N 427-V,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI


Цей Закон визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі.

(преамбула із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 03.04.2003 р. N 659-IV)

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

товарна сільськогосподарська продукція - це продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації;

фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

абзац четвертий частини другої статті 1 виключено

(згідно із Законом
України від 06.12.2006 р. N 427-V)

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

абзац сьомий частини другої статті 1 виключено

(згідно із Законом
України від 19.06.2003 р. N 974-IV)

абзац восьмий частини другої статті 1 виключено 

(згідно із Законом
 України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

абзац дев'ятий частини другої статті 1 виключено 

(згідно із Законом
 України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

абзац десятий частини другої статті 1 виключено 

(згідно із Законом
 України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

абзац одинадцятий частини другої статті 1 виключено

(згідно із Законом
України від 19.06.2003 р. N 974-IV)

плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

збору за спеціальне водокористування.

(абзац тринадцятий частини другої статті 1 у
 редакції Закону України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Стаття 2. Платники ФСП та податкова реєстрація

1. Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання не менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останнього податкового періоду поширюється на:

усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;

особу, створену шляхом перетворення.

(частина перша статті 2 у редакції Закону
 України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

2. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за власною ініціативою, якщо така особа подає письмову заяву щодо добровільного зняття з такої податкової реєстрації.

3. Особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо:

а) абзац другий частини третьої статті 2 виключено

(згідно із Законом
України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

б) така особа підпадає під регулювання норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

в) така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.

Абзац п'ятий частини третьої статті 2 виключено

(згідно із Законом
України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

4. Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

5. Частину п'яту статті 2 виключено

(згідно із Законом
 України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

6. Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" або зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

(частина шоста статті 2 у редакції Закону
 України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 01.06.2000 р. N 1777-III,
 від 03.04.2003 р. N 659-IV,
від 19.06.2003 р. N 974-IV,
 у редакції Закону
 України від 24.06.2004 р. N 1878-IV)

7. У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

(статтю 2 доповнено частиною сьомою згідно із
 Законом України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

8. Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

(статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із
 Законом України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

Стаття 3. Об'єкт оподаткування та ставки фіксованого сільськогосподарського податку


Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

(частина перша статті 3 у редакції
 Закону України від 03.04.2003 р. N 659-IV)

У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку.

(частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 01.06.2000 р. N 1777-III)


Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15;

(абзац другий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2 004 р. N 2287-IV)

для багаторічних насаджень - 0,09

(абзац третій частини третьої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2 004 р. N 2287-IV)

(частина третя статті 3 у редакції
Закону України від 03.03.99 р. N 466-XIV)

для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, - 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

(частину третю статті 3 доповнено абзацом четвертим
згідно із Законом України від 03.04.2003 р. N 659-IV,
абзац четвертий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2 004 р. N 2287-IV)

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.

Стаття 4. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях


Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,09;

(абзац другий частини першої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

для багаторічних насаджень - 0,03.

(абзац третій частини першої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

(частина перша статті 4 у редакції 
Закону України від 03.03.99 р. N 466-XIV)

Перелік платників податку, на яких поширюється дія цієї статті, затверджується до 15 січня 1999 року на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій виходячи з критеріїв, установлених статтею 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та визначених Кабінетом Міністрів України поліських територій.

Стаття 5. Порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку

Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

(абзац перший частини другої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 974-IV)

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.


Частину третю статті 5 виключено

(згідно із Законом України
 від 03.04.2003 р. N 659-IV)


Частину четверту статті 5 виключено

(згідно із Законом України
 від 03.04.2003 р. N 659-IV)


Частину п'яту статті 5 виключено

(згідно із Законом України
 від 03.04.2003 р. N 659-IV)

Стаття 6. Порядок зарахування фіксованого сільськогосподарського податку до бюджетів

Платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем  розташування земельної ділянки.

(стаття 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 01.06.2000 р. N 1777-III,
від 24.06.2004 р. N 1878-IV,
 від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
у редакції Закону України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

Стаття 7. Порядок обліку та контролю нарахування і сплати фіксованого сільськогосподарського податку

Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України.

Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.

Стаття 8. Відповідальність за сплату фіксованого сільськогосподарського податку

Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавчими актами України.

Стаття 9. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 1999 року.

(абзац перший частини першої статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 19.06.2003 р. N 974-IV,
від 31.10.2008 р. N 639-VI)

Для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники, які відповідно до норм цього Закону є платниками цього податку. При цьому платники фіксованого сільськогосподарського податку, визначені статтею 2 цього Закону, не звільняються від сплати коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове соціальне страхування і здійснюють відрахування в розмірах і порядку, передбачених статтями 5 і 6 цього Закону.

(абзац другий частини першої статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 03.02.99 р. N 414-XIV)

Абзац третій частини першої статті 9 втратив чинність

 (згідно із Законом України
 від 03.02.99 р. N 414-XIV)

Абзац четвертий частини першої статті 9 виключено

(частину першу статті 9 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.06.2000 р. N 1777-III,
 абзац четвертий частини першої статті 9 виключено
 згідно із Законом  України від 19.06.2003 р. N 974-IV)

У разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) по кожному конкретному платнику податку за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Міністерством фінансів України та Міністерством аграрної політики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати фіксованого сільськогосподарського податку (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Порядок реструктуризації (відстрочки) сплати цього податку визначається центральним податковим органом.  При цьому для такого платника податку в наступному податковому році вимоги частин першої та другої статті 2 цього Закону не застосовуються.

(частину першу статті 9 доповнено абзацом згідно із
Законом України від 01.06.2000 р. N 1777-III,
абзац п'ятий частини першої статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 19.06.2003 р. N 974-IV)

2. Доповнити частину першу статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119) пунктом 20 такого змісту:

"20) фіксований сільськогосподарський податок".

3. Кабінету Міністрів України:

підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів та до бюджетної класифікації відповідно до цього Закону;

розробити і затвердити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку;

в місячний термін розробити та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо запровадження механізму, який би не допускав ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) сільськогосподарськими товаровиробниками за продукцію невласного виробництва, що реалізується іншим споживачам;

підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" з питання використання сільськогосподарськими товаровиробниками сум податку на додану вартість від реалізації сільськогосподарської продукції на придбання техніки вітчизняного виробництва.

4. Зупинити для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку дію таких законодавчих актів України та їх окремих норм з питань оподаткування:

Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст. 648; 1998 р., N 14, ст. 60); 

Абзац третій частини четвертої статті 9 виключено

(згідно із Законом
України від 06.12.2006 р. N 427-V)

Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст. 560; 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294);

статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 30, ст. 336; 1995 р., N 30, ст. 229);

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28; 1997 р., N 27, ст. 181, N 47, ст. 294; 1998 р., N 2, ст. 7, N 10, ст. 35, N 18, ст. 94, N 26, ст. 151), за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8;

Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82; 1998 р., N 30 - 31, ст. 193) в частині придбання торгового патенту для здійснення торговельної діяльності;

Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119, N 29, ст. 190) у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого цим Законом;

абзац дев'ятий частини четвертої статті 9 виключено

(згідно із Законом
України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

абзац десятий частини четвертої статті 9 виключено

(згідно із Законом
України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

абзац одинадцятий частини четвертої статті 9 виключено

(дію абзацу одинадцятого пункту 4 статті 9 зупинено
 на 2005 рік згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
абзац одинадцятий частини четвертої статті 9 виключено
 згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 37, ст. 238; 1998 р., N 14, ст. 53, N 20, ст. 101).

абзац тринадцятий частини четвертої статті 9 виключено

(згідно із Законом
України від 23.12.2004 р. N 2287-IV)

 

Президент України 

Л. КУЧМА 

м. Київ
17 грудня 1998 року
N 320-XIV
 

  

 

 

Вернуться на страницу - Общие вопросы по сельскому хозяйству