ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо надання роз'яснення про правила формування податкового кредиту при ввезенні на митну територію України основних фондів в якості внеску в статутний фонд у вересні 2007 року та про порядок розрахунку бюджетного відшкодування за результатами зазначеної операції, залишений для розгляду під час особистого прийому громадян, і повідомляє.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів (абзаци другий та третій підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону). Таким чином, ввезення основних фондів в якості внеску в статутний фонд є оподатковуваною операцією.

При цьому з урахуванням вимог пункту 1.15 статті 1 Закону та підпункту 8.4.11 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операції з внеску основних фондів в статутний фонд прирівнюються до операцій з продажу для особи, яка здійснила такий внесок, а операції з їх отримання - відповідно до операції з придбання таких основних фондів особою, яка їх отримала.

Правила формування податкового кредиту визначаються пунктом 7.4 статті 7 Закону, при цьому згідно з підпунктом 7.4.1 цього пункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих(сплачених)платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8¹ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, одним з визначальних факторів для формування податкового кредиту при придбанні основних фондів (в тому числі і в обмін на корпоративні права) є їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи зазначене, платник податку на додану вартість при отриманні основних фондів в якості внеску до статутного фонду в обмін на емітовані ним корпоративні права має право включити суму податку на додану вартість, нараховану при розмитненні таких основних фондів, до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог пункту 7.4 статті 7 Закону щодо формування податкового кредиту. Зокрема, слід враховувати, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, не підтверджені митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону), оскільки у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Що стосується правомірності включення податку на додану вартість, фактично сплаченого митним органам при ввезенні товарів (в тому числі і основних фондів) на митну територію України, до розрахунку бюджетного відшкодування, то зазначене питання роз'яснювалося в листах Державної податкової адміністрації України від 12.10.2005 р. N 20296/7/16-1417 (підготовлено за погодженням з Міністерством фінансів України) та від 14.02.2006 р. N 2741/7/16-1517. Вказані листи було надіслано на адресу державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі для використання в роботі та інформування платників податку.

Як викладено в зазначених листах, відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику - платнику ПДВ вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму податку на додану вартість, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати(перерахування) податку до бюджету за імпортні товари.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).

Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (в редакції, яка була діючою до внесення змін до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону дати Законами України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та від 03.06.2008 р. N 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") платник податку мав право враховувати включені до податкового кредиту попереднього податкового періоду суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при розмитненні основних фондів, ввезених на митну територію України як внесок в статутний фонд.