Закон введено в дію з 1 січня 1996 року
Постановою Верховної Ради України
від 22 грудня 1994 року N 321/94-ВР
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 16 липня 1999 року N 1003-XIV,
від 20 лютого 2003 року N 551-IV
Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
(статтю 1 доповнено частиною другою
згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 1003-XIV)
Створення Державного реєстру забезпечує:
повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією;
організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі;
взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;
організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами;
розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв'язку та обчислювальної техніки.
Державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.
До інформаційного фонду Державного реєстру включаються такі дані:
індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам-платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їх життя;
загальні відомості про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону;
інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.
Роботи, пов'язані із створенням Державного реєстру, фінансуються з державного бюджету.
Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є:
дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;
інформація підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;
інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;
відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;
відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли.
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які:
постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;
не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні.
До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
(статтю 5 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 16.07.99 р. N 1003-XIV,
у зв'язку з цим частини другу - сьому вважати
відповідно частинами третьою - восьмою)
Реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів вносяться такі дані:
прізвище, ім'я та по батькові;
дата народження;
місце народження (країна, область, район, населений пункт);
місце проживання;
місце основної роботи;
види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.
Підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності, зобов'язані в місячний термін подавати до державних податкових інспекцій за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, відомості, передбачені частиною третьою цієї статті, для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі, за винятком осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
(частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 1003-XIV)
На підставі відомостей, поданих підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, іншими органами, Головна державна податкова інспекція України надає фізичній особі-платнику податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.
Зразок картки фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів, порядок її видачі встановлюються Головною державною податковою інспекцією України.
Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Нормативні акти з питань формування Державного реєстру видаються Головною державною податковою інспекцією України.
Ідентифікаційний номер з Державного реєстру є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;
укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів;
відкриття рахунків в установах банків.
Первинні звітні та облікові документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених частиною першою цієї статті, які не мають ідентифікаційних номерів, вважаються недійсними, за винятком звітних та облікових документів, у яких відсутні ідентифікаційні номери осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
(частина друга статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 1003-XIV)
Дані Державного реєстру використовуються виключно для обліку одержаних доходів, об'єктів оподаткування, повноти та своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Відомості Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.
Державні податкові інспекції зобов'язані своєчасно формувати та тримати в належному стані Державний реєстр.
Керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів.
(частина друга статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 551-IV)
Фізичні особи-платники податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи, зобов'язані:
(абзац перший частини третьої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 1003-XIV)
зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення об'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов'язкових платежів;
подавати до державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу відомості про зміну даних відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Державні податкові інспекції мають право:
перевіряти достовірність інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру;
надавати інформацію з Державного реєстру іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.
Працівники державних податкових інспекцій, які ведуть Державний реєстр, за розголошення інформації про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
Фізичні особи-платники податків та інших обов'язкових платежів, які не подають інформацію для занесення до Державного реєстру або подають її у перекрученому вигляді, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України. Ця норма не застосовується до осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
(частина друга статті 11 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.07.99 р. N 1003-XIV)
Керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності за неподання або несвоєчасне подання до державних податкових інспекцій відомостей відповідно до частини другої статті 9 цього Закону притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
|
|
|
|
Президент України |
Л. КУЧМА |
|
м. Київ |
|
Вернуться на страницу - Идентификационный номер физического лица