ЗБИТКИ ВІД ПРОДАЖУ ДО ВАЛОВИХ ВИТРАТ НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ

"Податкове планування"

№ 12, від 30 грудня 2009 р.

Олександр Радзієвський

експерт

ВАСУ, як і раніше, вважає, що збитки від продажу до валових витрат не відносяться.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.07.2009 р. № К-25174/06 став на бік податкових органів і дійшов висновку, що збитки від продажу до валових витрат не відносяться.

При цьому ВАСУ посилається на п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону про Прибуток, ст. 3 Господарського кодексу та П(С)БО 3, причому у своїх висновках прирівнює "дохід" до "прибутку".

Як ми уже зазначали, з тим, що збиткові продажі в принципі можуть вписуватися до критеріїв господарської діяльності (у зв'язку з чим сама по собі збитковість операції ще не повинна бути підставою для її податкових дискримінацій) раніше уже погоджувалися і Вищий адміністративний суд, і Верховний суд.

Позиція судів ґрунтувалася на тому, що:

1) необхідно враховувати об'єктивні причини збиткової угоди, наприклад причини уцінки товару (якщо уцінка була);

2) у п. 1.32 Закону про Прибуток, який визначає господарську діяльність, йдеться, зокрема, про регулярну і постійну участь в організації такої діяльності, тобто напевно мається на увазі діяльність підприємства у цілому, а не з конкретно взятої операції, і якщо діяльність у цілому за період не дуже збиткова, то госпдіяльність наявна;

3) у п. 1.32 йдеться про будь-яку діяльність, спрямовану на отримання доходу — саме доходу, а не прибутку.

При цьому дохід цілком може бути і при продажу нижче собівартості.

 

 

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.07.2009 р. № К-25174/06 (витяг)

 

Постановою господарського суду <...> області <...> позовні вимоги ТОВ <...> про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення — задоволене.

Постановою <...> апеляційного господарського суду <...> постанову суду першої інстанції скасовано та винесено нову — про відмову в позові. <...>

В касаційній скарзі ТОВ <...> просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, а саме п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення — без змін з огляду на наступне. <...>

В акті перевірки податковий орган зазначає, зокрема, про порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: позивачем в квітні 2004 року здійснена реалізація маргаринової продукції Товариству з обмеженою відповідальністю <...> за ціною нижче ціни придбання <...>. Різниця між ціною придбання та продажу <...> не використана в господарській діяльності для отримання доходу та не може бути включена до складу валових витрат.

Апеляційний суд <...> встановив, що позивачем по контракту <...> від 14.04.2004 р. <...> здійснено придбання маргаринової продукції <...> за вантажною митною декларацією на суму 72 830 грн.

За договором <...> від 30.04.2004 p., укладеним з ТОВ <...>, позивач реалізував придбану маргаринову продукцію <...> від 30.04.2004 р. <...> на суму 65 077,40 грн.

Валові витрати виробництва та обігу згідно із визначенням, наведеним в п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. <...>

Господарська діяльність згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" — це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Господарський кодекс України в редакції на момент спірних правовідносин в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Отже, під господарською діяльністю слід розуміти виготовлення та реалізацію продукції, яка спрямована на отримання саме прибутку.

При цьому збиток визначається законодавцем як перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Оскільки в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідачем було зафіксовано факт настання при здійсненні позивачем господарської діяльності негативного фінансового результату — понесення збитків внаслідок реалізації товару за цінами нижчими, ніж ціни придбання цього товару, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток <...> за порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". <...>