? Яким умовам повинен відповідати кредитний договір, щоб платник податку мав право на податковий кредит за процентами, сплаченими за таким кредитним договором?

 

Одразу слід зазначити, що поняття іпотечного житлового кредиту відсутнє в Законі України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 898-IV) і визначено тільки в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 889-IV). Так, згідно з п. 1.5 ст. 1 Закону № 889-IV іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом чи придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.

Водночас оскільки порядок надання іпотечних кредитів регулюється Законом № 898-IV, то слід враховувати і його положення при розгляді питання щодо визначення кредитів такими, які дають право на повернення з бюджету частини сплачених за ними процентів. 

Отже, враховуючи положення Закону № 889-IV та норми Закону № 898-IV, скористатися податковим кредитом на сплачені за іпотечним кредитом проценти мають право платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно таким умовам:

у назві чи тексті кредитного договору має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла;

до кредитного договору в обов'язковому порядку має бути укладено договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід'ємним додатком до такого кредитного договору;

договір про іпотечний кредит та договір іпотеки (застави) мають бути укладеними після 1 січня 2004 р. (після набрання чинності законами № 898-IV та № 889-IV);

договір іпотеки (застави) обов'язково повинен бути нотаріально посвідченим;

кредит має бути отримано від банку чи іншої фінансової установи;

договір про іпотечний кредит має бути укладено на термін не менше ніж п'ять років.

 

Тетяна Добродій 

Начальник відділу розгляду звернень
платників Департаменту оподаткування
фізичних осіб ДПА України
 


«Вісник податкової служби України», січень 2010 р., № 4 (576), с. 26 (www.visnuk.com.ua)