? Чи може бути відмінена ліцензія на здійснення будівельної діяльності з підстав надання органу ліцензування недостовірних відомостей щодо осіб, які мають дипломи у відповідній сфері? Якими будуть наслідки відміни будівельної ліцензії для компанії – замовника будівельних робіт у частині права на податковий кредит?
Порядок та умови ліцензування господарської діяльності регулюються Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (далі – Закон про ліцензування). Положеннями цього Закону передбачено лише механізм визнання ліцензій недійсними та механізм анулювання виданих ліцензій. Інші умови дострокового припинення дії ліцензії вказаним Законом не передбачені.
Визнавати ліцензії недійсними може тільки орган ліцензування і лише у чітко визначених Законом про ліцензування випадках, а саме у разі:
• коли заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подає документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звертається до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії;
• переоформлення ліцензії;
• не переоформлення ліцензії у встановлений строк;
• у разі видачі дубліката замість втраченої або пошкодженої ліцензії.
Згідно зі ст. 1 Закону про ліцензування анулювання ліцензії – це позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності. Як випливає зі ст. 21 Закону про ліцензування, підставами для анулювання ліцензії є:
• заява ліцензіата про анулювання ліцензії;
• акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
• рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
• нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи – підприємця;
• акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;
• акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
• акт про невиконання розпорядження щодо усунення порушень ліцензійних умов;
• акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;
• акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Отже, однією з підстав анулювання ліцензії є акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії. Такими недостовірними відомостями можуть бути, зокрема, дані про осіб, які мають дипломи з відповідної кваліфікації.
Зауважимо, що наявність акта про виявлення недостовірних відомостей ще не є свідченням анулювання ліцензії. Ліцензія анулюється за рішенням органу ліцензування на підставі акта. При цьому питання про анулювання ліцензії розглядає орган ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття.
Виходячи зі змісту процедури анулювання ліцензій можна також зробити висновок про те, що після анулювання ліцензія є недійсною у майбутньому.
Теоретично рішення про видачу ліцензії може бути визнане недійсним, хоча для цього необхідно, щоб державні органи, які наділені такими повноваженнями, звернулися до суду з відповідними позовом. Проте державні податкові органи та органи податкової міліції не мають права звертатися до суду з такими позовами.
Тепер щодо права на податковий кредит. Як зазначалося вище, на підставі даних про недостовірність даних, поданих для отримання ліцензії, ліцензія може бути анульована. Втім анулювання ліцензії призведе до втрати нею своєї дії у майбутньому, але жодним чином не вплине на операції, здійснені до дати такого анулювання. Отже, податкові органи не мають права ставити під сумнів податковий кредит за операціями, здійсненими до анулювання ліцензії.
Щодо господарських операцій, які будуть здійснені після анулювання ліцензії, то відповідно до пп. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР податковий кредит визначається виходячи із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (основних фондів, робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у господарській діяльності. Як відомо, підставою для здійснення будь-яких операцій з придбання товарів (робіт, послуг) є договори. Отже, доти, доки є дійсними договори, на підставі яких були здійснені господарські операції, що дають право на податковий кредит, у платника податків залишатиметься право на податковий кредит.
Саме по собі анулювання ліцензії і укладання та/або виконання договору після дати анулювання ліцензії не призводить до автоматичного визнання договору та операцій недійсними. Згідно зі ст. 227 ЦКУ правочин (договір) юридичної особи, вчинений нею без відповідної ліцензії, може бути визнаний судом недійсним. Отже, по-перше, для того щоб договір, вчинений без ліцензії, став недійсним, необхідно звернутися до суду з відповідним позовом. По-друге, навіть у випадку звернення до суду договір може бути визнаний недійсним, але є ймовірність доведення дійсності правочину у судовому порядку.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII податкові органи мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Тобто податкові органи мають право звертатися до суду з тими позовами про визнання договорів недійсними, які передбачають стягнення коштів у дохід держави. Але, оскільки на сьогоднішній день чинним законодавством не передбачено норм, які б передбачали стягнення в дохід держави коштів за визнання договору недійсним, то податкові органи не мають права звертатись до суду з позовами про визнання договорів недійсними з підстави їх вчинення без ліцензії. Хоча на практиці податкові органи іноді зверталися до суду з такими позовами. А тому у випадку такого звернення необхідно буде, як мінімум, понести витрати часу та коштів на розгляд справи у суді.
|
Сергій Єфімов |
Адвокат, аудитор АФ «Є.С.Аудит» |
|
Дата підготовки 23.02.2010 |