ЯК УПРАВЛЯТИ НЕОБОРОТНИМИ АКТИВАМИ

"Баланс"

№ 17, від 1 березня 2010 р.

Політика управління необоротними активами - це частина загальної фінансової стратегії підприємства, одна з функцій фінансового менеджменту. Мета такої політики - забезпечити своєчасне оновлення операційних (тобто тих, що беруть участь в операційній діяльності) необоротних активів. Складається політика з декількох етапів.

1. Установлюємо необхідну інтенсивність оновлення необоротних активів. Інтенсивність оновлення залежить від фізичного зносу та морального старіння необоротних активів. Виходячи із цього, затверджуємо норми їх амортизації.

2. Визначуваний необхідний обсяг оновлення необоротних активів у майбутньому періоді.

3. Обираємо форму оновлення необоротних активів:

• поточний ремонт (часткове відновлення функцій і вартості);

• капітальний ремонт (повна або значна частина відновлення активів і часткова заміна їх елементів);

• придбання нових видів активів, реконструкція, модернізація та ін.

На наш вибір впливає критерій ефективності. Наприклад, якщо в результаті капремонту сума прибутку, що генерується активом, буде менша від його ліквідаційної вартості (тобто суми коштів або вартості інших активів, яку можна отримати від реалізації необоротного активу за вирахуванням витрат на його продаж) - тоді краще замінити актив новим.

4. Підраховуємо вартість оновлення і складаємо плановий бюджет (кошторис витрат).

У результаті формуємо загальну потребу в оновленні необоротних активів у розрізі окремих видів активів і форм оновлення. Потім визначаємо форми фінансування оновлення, використовуючи такі варіанти:

• за рахунок власного капіталу;

• змішана форма - за рахунок власного капіталу та довгострокового позикового капіталу;

• за рахунок фінансового кредиту (у т. ч. фінансовий лізинг).

При цьому необхідно вирішити найважливіше завдання: придбати нові активи у власність або взяти їх в оренду. Тут треба оцінити переваги та недоліки оренди, а також порівняти сумарні потоки платежів при тій чи іншій формі фінансування.