ПРОВЕДЕННЯ ФУРШЕТУ, ПІКНІКА ПОЗА ЗАКЛАДОМ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ, ЯК ПРАВИЛО, ПРОТИЗАКОННЕ

"Податкове планування"

№ 1 - 2, від 20 лютого 2010 р.

Петро Патлатий

експерт

У нас стають популярними фуршети та пікніки, які обслуговують сторонні компанії на території замовника. Це так звані кайрингові послуги. Але в Україні вони фактично поза законом.

Річ у тім, що відповідно до п. 2.5 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219 (далі — Правила), продаж продукції за межами закладів (підприємств) здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу місцевих органів виконавчої влади, установ державної санітарно-епідеміологічної служби та за умови додержання встановлених для цієї продукції вимог законодавства України.

А оскільки офіс компанії замовника не є "спеціально відведеним для цього місцем з дозволу місцевих органів виконавчої влади, установ державної санітарно-епідеміологічної служби", то святковий захід ризикує перетворитися на проблемний. За п. 2.6 Правил кожна партія продукції, яка продається поза торговельною залою, повинна мати посвідчення про якість із зазначенням найменування підприємства-виробника, його адреси, нормативного документа, відповідно до якого вона виготовлена, найменування продукції, дати виготовлення, терміну придатності до споживання чи дати його закінчення, умов реалізації і зберігання, маси одиниці розфасування /упаковки/ і ціни за одиницю розфасування або ваги продукції.

Таким чином, для кожного запланованого фуршету, банкету поза закладом громадського харчування слід мати визначене місце, а органам санітарно-епідемічного закладу подається опис умов підготовки та приготування страв на базовому підприємстві. Відділ гігієни СЕС вивчає ці умови і видає висновок про можливість роботи закладу громадського харчування поза закладом.