(для головного підприємства) (витяг)
На сьогодні майже кожне господарство при здійсненні господарської діяльності використовує автотранспорт. Автомобільні перевезення можуть бути або основним видом діяльності підприємств, або використовуватись для потреб господарської діяльності. Суб'єкти господарювання можуть мати на балансі автомобіль, орендувати його чи користуватися послугами автоперевезень інших підприємств. Але в будь-якому випадку всі автотранспортні засоби у процесі експлуатації здійснюють викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. І тут варто нагадати про збір за забруднення навколишнього природного середовища, зобов'язання по уплаті якого виникають саме в процесі викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища, порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідальність платників за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору визначено Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого наказом від 01.03.99 р. № 303 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 303), та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Мінекології України, ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Інструкція № 162/379).
Відповідно до Інструкції № 162/379 платниками збору є:
суб'єкти господарювання незалежно від форм власності;
юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності;
бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації;
постійні представництва нерезидентів, зареєстрованих в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів та їх засновників;
громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів (це стосується лише фізичних осіб – підприємців, оскільки громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, не можуть бути платниками збору).
Слід зазначити, що наказом Мінприроди України, ДПА України «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища» від 22.06.2009 р. № 327/322 внесено зміни до Інструкції № 162/379, відповідно до яких з визначення «платники збору» виключено філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади.
Платники збору, що здійснюють викиди пересувними джерелами забруднення, складають податкові розрахунки і подають їх до органів державної податкової служби за місцем перебування платника збору на податковому обліку.
Підприємства (установи, організації) – платники збору, що мають у своєму складі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, мають подавати податкові розрахунки та сплачувати збір з урахуванням викидів, скидів та розміщення відходів, здійснених такими філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.
Платники, що мали об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення на територіях інших, ніж відповідний платник збору, і які до 31.07.2009 р. самостійно сплачували збір, зараховуються органами ДПС до категорії платників окремих видів податків за місцем знаходження філій. Рішення про таке зарахування приймається на підставі реєстраційної заяви або податкового розрахунку збору, поданих платником збору до відповідного органу ДПС, або за результатами документальної перевірки, проведеної зазначеним органом.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 162/379 об'єктом оподаткування збором для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, внаслідок спалення яких утворюються забруднюючі речовини. Розглянемо, що відноситься до поняття пересувних джерел забруднення.
Пунктом 1.15.6 п. 1.15 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 10.02.95 р. № 7, зазначено, що пересувне джерело забруднення атмосфери – транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою від 10.10.2001 р. № 1306 (зі змінами та доповненнями), транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Термін «механічний транспортний засіб» означає транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Таким чином, до пересувних джерел забруднення належать:
Тип 1. Дорожні транспортні засоби:
легкові та вантажні автомобілі;
автобуси, мікроавтобуси, таксі;
мотоцикли та мопеди.
Тип 2. Недорожні транспортні засоби і машини:
сільськогосподарські та лісові трактори і машини;
промислові та будівельно-дорожні машини;
інші механізми.
Тип 3. Повітряні судна.
Тип. 4. Плавучі транспортні засоби:
кораблі та інші морські судна;
річкові судна;
пересувні бурові та добувні установки.
Тип 5. Локомотиви.
Слід зазначити, що збір сплачується не за транспортні засоби, а за викиди забруднюючих речовин цими засобами. Щодо нормативів збору суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 – 1.6 додатка 1 і визначених за місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.
Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.
Платники збору, що здійснюють викиди пересувними джерелами забруднення, складають податкові розрахунки наростаючим підсумком за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби за місцем перебування платника збору на податковому обліку.
Збір сплачується протягом десяти календарних днів, що настають після граничного строку подання податкового розрахунку за місцем перебування платника збору на податковому обліку.
Форму податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкцію щодо його складання затверджено Інструкцією щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом ДПА України від 17.03.2005 р. № 111 (зі змінами та доповненнями).
Нормативи збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюються залежно від виду пального і транспорту відповідно до таблиць 1.4 – 1.6 додатка 1 до Порядку № 303.
Починаючи з 01.01.2008 р. платники збору за забруднення навколишнього природного середовища проводять індексацію його нормативів за формулою:
Ні = Нп х І / 100,
де: Ні – проіндексований норматив збору в поточному році, грн. коп. (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 т (одну одиницю);
Нп – проіндексований норматив збору в попередньому році, грн. коп. (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 т (одну одиницю);
І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, %.
У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 %, індексація нормативів збору не проводиться.
Під час проведення індексації базовими вважаються значення нормативів збору на 31.12.2006 р., а для нововведених нормативів – на 31 грудня року їх запровадження.
Крім того, при обчисленні збору і складанні розрахунку слід звернути увагу на те, що використане пальне обчислюється в літрах, а в розрахунку обсяги використаного пального зазначаються у тоннах.
Для цього платники розраховують кількість використаного пального за формулою:
|
Q х Kп |
де M – маса використаного пального, т (округлення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами);
Q – об'єм використаного пального, л або м3;
Kп – коефіцієнт переведення кількості використаного пального, вираженої в об'ємних одиницях (л або м3), у масові одиниці (т).
Застосування коефіцієнтів переведення кількості використаного пального, вираженої в об'ємних одиницях (л або м3), у масові одиниці (т) у значеннях коефіцієнта Kп для:
бензину – 0,74 кг/л;
дизельного пального – 0,85 кг/л;
скрапленого нафтового газу – 0,55 кг/л;
стисненого природного газу – 0,59 кг/м3.
|
Приклад |
|
Торговельне підприємство «Лотос», зареєстроване у м. Києві, за I квартал 2010 р. використало 400 л етилованого бензину та 350 л дизельного пального. Підприємство має філію у м. Броварах Київської області. За I квартал 2010 р. філією використано 600 л етилованого бензину та 100 м3 газу. Розрахуємо суму збору за цей період і відобразимо її у розрахунку (етилований бензин взято для прикладу, його використання заборонено на території України). |
Оскільки головне підприємство має філію, зареєстровану в іншої територіальної одиниці, ніж головне підприємство, то потрібно скласти два розрахунки: один подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням, а другий – за місцезнаходженням філії.
При заповненні розрахунку у заголовній частині ставимо позначку «х» (вид розрахунку – звітний), зазначаємо повну назву юридичної особи, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, код виду економічної діяльності, код органу місцевого самоврядування (за місцем знаходження джерел забруднення), місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса – за бажанням).
Переходимо до заповнення основної частини розрахунку.
Для заповнення колонки 2 «Фактичні обсяги викидів, використаного пального, скидів, розміщення відходів, т» рядків 2.1, 2.2, 3 та ін. переведемо літри в тонни (табл. 1).
Таблиця 1
|
Головне підприємство |
Філія |
|
Бензин етилований – 400 х 0,74 кг/л / 1000 = 0,3 т |
Бензин етилований – 600 х 0,74 кг/л / 1000 = 0,44 т |
|
Дизельне пальне – 350 х 0,85 кг/л / 1000 = 0,3 т |
Стиснений природний газ – 100 х 0,59 кг/м3 / 1000 = 0,06 т |
Для заповнення колонки 3 «Проіндексовані нормативи збору (нормативи збору) у поточному році, грн. коп./т (грн. коп./одиницю)» слід про індексувати нормативи збору шляхом добутку базових нормативів збору, затверджених додатком 1 до Порядку № 303, станом на 31.12.2006 р. (з урахуванням коефіцієнта 2,373), коефіцієнта 1,116 – індексу споживчих цін (індексу інфляції за 2006 рік), коефіцієнта 1,166 (коефіцієнт індексу інфляції у 2007 р.) та коефіцієнта 1,223 (коефіцієнт індексу інфляції у 2008 р.), а також коефіцієнта 1,123 (коефіцієнт індексу інфляції у 2009 р.), у грн. коп., з округленням до двох десяткових знаків.
Платники збору за забруднення навколишнього природного середовища проводять індексацію його нормативів за формулою: Ні = Нп х х І / 100, де Ні – проіндексований норматив збору у поточному році, грн. коп. (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 т (одну одиницю); Нп – проіндексований норматив збору у попередньому році, грн. коп. (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 т (одну одиницю); І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, %.
Таким чином, проіндексований норматив збору в 2010 р. становить:
бензин етилований – 22,66 грн. х 1,123 = 25,45 грн.;
дизельне пальне – 17 грн. х 1,123 = 19,09 грн.;
стиснений природний газ – 11,32 грн. х 1,123 = 12,71 грн.
При заповненні колонок 4 і 5 «Коригуючі коефіцієнти» у колонці 4 проставляються коригуючі коефіцієнти, наведені в таблиці 2.1 додатка 2 до Порядку № 303 (коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту); у колонці 5 – коригуючі коефіцієнти, наведені в таблиці 2.2 (коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту) додатка 2 до Порядку № 303.
Для головного підприємства, зареєстрованого у м. Києві, коригуючі коефіцієнти становлять 1,8 і 1,25. Для філії, зареєстрованої у м. Броварах, – 1 і 1.
Для заповнення рядка 2 «Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього» обчислюємо суми збору, грн. коп. (к. 2 х к. 3 х к. 4 х к. 5) (табл. 2).
Таблиця 2
|
Головне підприємство |
Філія |
|
Бензин етилований – 0,3 х 25,45 х 1,8 х 1,25 = 17,18 грн. |
Бензин етилований – 0,44 х 25,4 5 х 1 х 1 = 11,20 грн. |
|
Дизельне пальне – 0,3 х 19,09 х 1,8 х 1,25 = 12,89 грн. |
Стиснений природний газ – 0,06 х 12,71 х 1 х 1 = 0,76 грн. |
У рядку 5 «Нараховано збору з початку року, усього» додаємо суми збору за всі джерела забруднення і записуємо у грн. коп. з відповідним округленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами (табл. 3).
Таблиця 3
|
Головне підприємство |
Філія |
|
17,18 грн. (бензин етилований) + 12,89 грн. |
11,20 грн. (бензин етилований) + 0,76 грн. |
У рядку 6 «Нараховано за попередній звітний період (квартал, півріччя, 9 місяців), усього» ставимо 0 грн.
У рядку 7 «Нараховано за звітний квартал, усього» записується сума збору, що розраховується як різниця значень за рядками 5 і 6.
Таблиця 4
Приклад заповнення податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища пересувними джерелами забруднення
(для головного підприємства) (витяг)
Таблиця 5
Приклад заповнення податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища пересувними джерелами забруднення (для філії) (витяг)
|
Оксана Кирієнко |
Оглядач «Вісника» |