Територія України характеризується унікальністю фізико-географічних та геологічних умов, що сприяє формуванню значних обсягів природних ресурсів та їх різноманітності. Найціннішими серед природних ресурсів є земельні та мінерально-сировинні. Для комплексного використання надр i надання суспільству можливостей використання лікувальних властивостей природних ресурсів, лікувально-оздоровчі заклади як правило будуються біля родовищ мінеральних вод або грязей. Після визнання незалежності України та проведення приватизації державного та комунального майна (у т. ч. i лікувально-оздоровчих закладів) значна частина родовищ сьогодні знаходиться на земельних ділянках у приватній власності. Разом з тим ст. 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є власністю народу України i надаються лише у користування. Тобто суб'єкти господарювання, що мають у приватній власності земельні ділянки, на яких розташовані родовища корисних копалин, не є власниками цих родовищ i можуть їх лише використовувати в порядку, визначеному законодавством України. До редакції надходять запитання від платників щодо порядку справляння плати за користування надрами. Найактуальніші з них пропонуємо до уваги читачів.
? Лікувальний заклад санаторного типу має на своїй території родовище лікувальних грязей, яке використовує для лікування пацієнтів. Після перевірки податкових органів з'ясувалося, що заклад повинен сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин. Чи правомірні висновки податкових органів?
Статтями 14, 19 Кодексу визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям i громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр.
Спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування ділянкою надр можна отримати в установленому порядку відповідно до ст. 16 Кодексу та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 р. № 1540 (із змінами та доповненнями)*.
Користування надрами є платним. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства. (ст. 28 Кодексу).
Справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується Порядком справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.97 р. № 1014, та Інструкцією про порядок обчислення i справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Мінпраці України, ДПА України, Держкомітету України по геології i використанню надр від 30.12.97 р. № 207/472/51/157.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1014 плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.
Згідно з п. 2.1 Інструкції № 207/472/51/157 платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.
Об'єктом справляння плати при видобутку мінеральних грязей є обсяги видобутих корисних копалин (п. 3.1 Інструкції № 207/472/51/157).
Обчислення плати за користування надрами для видобування корисних копалин провадиться відповідно до розділу п'ятого Інструкції № 207/472/51/157. Так, відповідно до п. 5.1 Інструкції сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами надр самостійно i обчислюється щокварталу накопичувальним підсумком з початку року – для мінеральних грязей та мулу, виходячи з обсягів видобутих корисних копалин, квот (лімітів) у разі їх затвердження, нормативів плати до одиниці видобутих корисних копалин та коефіцієнтів, наведених у п. 4.3 цієї Інструкції.
Розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в п. 2.2 Інструкції № 207/472/51/157, щокварталу накопичувальним підсумком з початку року i подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу (п. 6.1 Інструкції № 207/472/51/157).
Суб'єкт підприємницької діяльності, що обліковується в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, додатково протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає (надсилає) копію розрахунку до органу державної податкової служби, в якому він зареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку, а також копію платіжного документа.
Відповідно до п. 6.3 Інструкції № 207/472/51/157 розрахунок плати за користування надрами для видобування мінеральних грязей та мулу складається платником за формою, що наведена в додатку 2 до п. 6.3 Інструкції № 207/472/51/157. Методичні рекомендації щодо складання цього розрахунку наведено в додатку 3 до цієї Інструкції.
Плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони – за місцезнаходженням платника (п. 6.4 Інструкції № 207/472/51/157).
Таким чином, лікувальний заклад санаторного типу, який має на своїй території родовище лікувальних грязей, видобуває цю корисну копалину i використовує її для надання послуг з лікування пацієнтів, повинен сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальних підставах.
? Дитячий санаторно-курортний заклад, який фінансується з бюджету, має на балансі свердловину i видобуває лікувально-столову питну воду, при цьому має ділянку, на якій видобуває грязі. Чи звільняється від сплати плати за користування надрами дитячий санаторно-курортний заклад?
Категорії платників, що звільняються від сплати платежів за користування надрами,
1) землевласники i землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських i побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках;
2) користувачі надр – за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки i розвідку родовищ корисних копалин, та робіт з прогнозування землетрусів i дослідження вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
3) користувачі надр – при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;
4) користувачі надр – за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;
5) користувачі надр – державні дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади – за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.
Таким чином, якщо державний дитячий санаторно-курортний заклад видобуває мінеральну воду та мінеральну грязь, то відповідно до законодавства цей заклад має пільгу з оподаткування тільки за видобуту мінеральну воду у частині, що використовується для лікування на його території.
? Дитячий оздоровчий заклад відноситься до Переліку державних i комунальних дитячих оздоровчих закладів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2004 р. № 141-р, i використовує в лікувальних цілях мулові сульфатні (мінеральні) грязі, які видобуваються безпосередньо на території оздоровчого комплексу. Чи повинен дитячий оздоровчий заклад, який фінансується за рахунок бюджету, сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин?
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями (п. 2.1 Інструкції № 207/472/51/157).
Слід зазначити, що від плати за користування надрами звільняються відповідно до п. 1 ст. 29 Кодексу, землевласники i землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських i побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.**
Користувачам надр можуть надаватися й інші пільги щодо плати за користування надрами відповідно до законодавства України.
Оскільки мулові сульфатні (мінеральні) грязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» належать до корисних копалин загальнодержавного значення, то дитячий оздоровчий заклад повинен справляти плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальних підставах відповідно до законодавства.
? Підприємство уклало договір з підприємством «Самсон-мед+» на видобуток лікувальних грязей на території підприємства «Самсон-мед+» з метою подальшого продажу населенню. Яке з цих підприємств є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин?
(ПП «Олімп», Житомирська обл.)
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям i громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр (статті 14, 19 Кодексу).
Спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування ділянкою надр можна отримати в установленому порядку відповідно до ст. 16 Кодексу та Порядку № 1540.
Так, відповідно до п. 3 Порядку № 1540 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. У межах однієї ділянки надр під час геологічного вивчення різних за видом корисних копалин можуть провадитися роботи за кількома дозволами.
У разі зміни надрокористувача надається новий дозвіл (п. 5 Порядку № 1540). У разі коли відповідно до законодавства має місце правонаступництво, дозвіл переоформляється у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Слід зазначити, що відповідно до п. 16 Порядку № 1540 надрокористувач не може дарувати, продавати або будь-яким чином відчужувати надані йому права на користування надрами будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів, створюваних за його участю суб'єктів господарської діяльності, а також до складу майна спільної діяльності.
Водночас надрокористувач має право відповідно до п. 26 Порядку № 1540 використовувати надану йому ділянку надр для провадження виключно того виду діяльності, який зазначено у дозволі, залучати на підрядних умовах спеціалізовані підприємства для виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, за умови взяття ними на себе відповідальності за порушення екологічних стандартів i вимог.
Але надрокористувач, у свою чергу, зобов'язаний відповідно до п. 27 Порядку № 1540 дотримуватись установлених законодавством вимог, правил i стандартів щодо користування надрами, та вимог, передбачених дозволом, вносити плату за користування надрами у порядку i розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, тощо.
Таким чином, якщо підприємство займається видобутком корисної копалини, то воно повинно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, незалежно від того, має місце правонаступництво чи просто зміна надрокористувача, i відповідно до законодавства повинно сплачувати плату за користування надрами для видобування корисних копалин, у даному випадку за мінеральні грязі.
? Чи є об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин – грязі, якість яких у природному стані не відповідає встановленим вимогам, визначеним підпунктами 5.2 – 5.3 Інструкції із застосування Класифікації запасів i ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ лікувальних грязей?
Об'єктом справляння плати при видобутку мінеральних грязей є обсяги видобутих корисних копалин (п. 3.1 Інструкції № 207/472/51/157).
Водночас зауважимо, що відповідно до п. 5.5 Інструкції із Класифікації запасів i ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ лікувальних грязей, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держкомітеті природних ресурсів України від 29.12.2004 р. № 298, лікувальні грязі, якість яких у природному стані не відповідає встановленим вимогам, можуть бути доведені перед використанням до відповідних нормативних показників.
Таким чином, підприємство, яке займається видобуванням грязі, є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин i повинно сплачувати цю плату відповідно до законодавства за обсяги видобутих корисних копалин.
|
Володимир Горохов |
Заступник начальника управління – начальник відділу моніторингу застосування нормативно-правових актів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України |
|
Вікторія Пасак |
Головний державний податковий інспектор відділу моніторингу застосування нормативно-правових актів управління місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів |
«Вісник податкової служби України», березень 2005 р., № 12 (342), с. 32 (www.visnuk.com.ua)
____________
До відома
* Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV у 2005 р. продаж спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється на аукціонах, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ця норма набирає чинності з дня опублікування Закону (31.03.2005 р.), а самі зміни прокоментовані Вітою Пасак («Вісник податкової служби України», квітень 2005 р., № 15 (345), с. 60 (www.visnuk.com.ua)).
У 2006 році продовжує діяти той самий механізм отримання дозволів – шляхом купівлі їх на аукціоні в порядку, встановленому Кабміном, але відтепер останньому надано повноваження визначати випадки, коли такий продаж може бути здійснений без проведення аукціону (ст. 8 Закону про Держбюджет-2006).
Про ці та інші держбюджетні новації, запроваджені зазначеним Законом, йдеться в добірці коментарів, підготовлених фахівцями ДПА України, та у коментарях незалежних експертів, економістів-аналітиків.
Слід звернути увагу, що Кабмін вніс зміни до переліку органів ліцензування (постанова від 08.12.2006 р. № 1695). Відповідно до змін Держгеолслужба є органом ліцензування з пошуку (розвідки) корисних копалин; видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин; видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.
До речі, а ось у 2007 році аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводитимуться у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 04.04.2007 р. № 611.
Слід зауважити, що дію зазначеного документа призупинено (Указ Президента України від 07.09.2007 р. № 829/2007).
А от Регламент проведення цих аукціонів у 2007 році затвердило Мінприроди (наказ від 26.04.2007 р. № 219).
Звертаємо увагу на те, що постанову Кабміну від 04.04.2007 р. № 611 «Про затвердження Порядку проведення у 2007 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами» було скасовано (постанова Кабміну від 24.12.2007 р. № 1403).
Варто зауважити, що «аукціонний» порядок продажу спецдозволів діятиме і у 2008 році (ст. 5 Закону про Держбюджет-2008). До речі, на 2008 рік базовий норматив платежів за користування надрами затверджено у розмірі 3,32 грн. за тонну (додаток 1 до розділу ІІ Закону про Держбюджет-2008).
** До речі, на думку Держінспекції з контролю за використанням і охороною земель, фермерське господарство має право проводити видобування піску для власних потреб глибиною розробки до двох метрів на земельній ділянці, яка надана йому в оренду (лист від 17.01.2008 р. № 6-8-64/29).
*******
!!!Увага! Зміни... Кабміном
Мінприроди, зі свого боку, затвердив Порядок переоформлення та видачі дублікатів спеціальних дозволів на користування надрами у 2008 році (наказ від 16.05.2008 р. № 254).
Кабмін затвердив також Порядок проведення у 2008 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами (постанова від 04.06.2008 р. № 525). У Порядку зазначається, що початкова ціна дозволу має розраховуватися організатором аукціону відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами.
У свою чергу, Мінприроди затвердило форму «надрокористувального» дозволу (наказ від 12.06.2008 р. № 302).