ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ДЕРЖАВНУ ЕКОЛОГІЧНУ ІНСПЕКЦІЮ

Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України

від 17 листопада 2001 р. № 1520

[В текст внесено зміни Постановами Кабінету Міністрів України від 4 березня 2003 р. № 294, від 17 липня 2003 р. № 1106, від 4 вересня 2003 р. № 1402]

[Положення викладено у новій редакції.

Наступні редакції див. у Постанові Кабінету Міністрів України № 770 від 16.06.2004 р.]

1. Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекоресурсів і підпорядковується йому.

2. Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінекоресурсів.

3. Основними завданнями Держекоінспекції є:

1) участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, які знаходяться в межах території України, природних ресурсів її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, а також екологічної та радіаційної безпеки;

2) здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, екологічну та радіаційну безпеку (крім об'єктів, підконтрольних Держатомрегулювання);

3) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

4. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує та здійснює державний контроль за:

додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, норм екологічної та радіаційної безпеки центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами;

додержанням норм, правил і стандартів, виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання та охорони природних ресурсів, а також додержанням затверджених або погоджених Мінекоресурсів у встановленому порядку лімітів та квот на використання чи добування природних ресурсів загальнодержавного значення, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, якщо це призводить до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, а також на утворення та розміщення відходів;

додержанням вимог екологічної та радіаційної (крім майданчиків ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об'єктів) безпеки, у тому числі:

у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем;

на військових та оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань, органів СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, а також під час передислокації військ та військової техніки автомобільними, повітряними, залізничними і плавучими транспортними засобами, проведення військових навчань, маневрів;

[В абзац шостий підпункту 1 пункту 4 внесено зміни згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1402 від 04.09.2003 р.]

у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення і знешкодження пестицидів та агрохімікатів, небезпечних хімічних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;

у зонах спостережень атомних електростанцій, на об'єктах, що використовують джерела іонізуючого випромінювання;

2) координує відповідно до законодавства роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль у сфері лісового та мисливського господарства, регулювання земельних відносин, використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, а також урядового органу державного управління з питань рибного господарства;

3) подає пропозиції Мінекоресурсів про скасування виданих дозволів на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, на спеціальне використання природних ресурсів у разі порушення виконання умов цих дозволів;

4) бере участь за дорученням Мінекоресурсів у міжнародному співробітництві в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки, а також організовує відповідно до законодавства контроль за виконанням міждержавних програм і вимог міжнародних договорів України щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки в межах наданих повноважень;

5) взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

6) організовує забезпечення спеціальних підрозділів територіальних органів Мінекоресурсів форменим одягом установленого зразка, службовою вогнепальною зброєю, спеціальними засобами і засобами самооборони та контролює їх використання;

7) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

5. Держекоінспекція має право:

обстежувати в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ та військової техніки автомобільними, повітряними, залізничними і плавучими транспортними засобами з метою перевірки додержання ними вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

[В абзац другий пункту 5 внесено зміни згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1402 від 04.09.2003 р.]

обмежувати чи зупиняти (тимчасово) діяльність підприємств, установ, організацій та об'єктів незалежно від форми власності і господарювання (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінекоресурсів пропозиції щодо припинення в установленому порядку діяльності у разі порушенням ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;

опломбовувати приміщення, устаткування та апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження, зупинення (тимчасове) їх діяльності;

перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи, лісорубні квитки тощо);

складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень;

у разі неможливості встановлення особи порушника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення доставляти осіб, які порушили вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ і штабів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;

подавати позови до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання та пред'являти претензії про відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення ними вимог природоохоронного законодавства;

передавати до прокуратури, органів попереднього слідства та дізнання матеріали про виявлені факти правопорушення, в яких є ознаки злочину;

одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання довідкові та інформаційні матеріали про стан екологічної та радіаційної безпеки, повідомлення про аварії і їх причини, технічну та іншу документацію, а також інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, у тому числі громадських (за погодженням з їх керівниками), для вирішення питань щодо участі в проведенні перевірок виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

зупиняти або забороняти проведення робіт на територіях заповідників, національних природних парків, інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, не передбачених відповідним режимом;

зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу на місцях їх добування, зберігання, перероблення і реалізації;

вилучати в установленому порядку в осіб, які порушили законодавство про охорону навколишнього природного середовища, знаряддя добування об'єктів рослинного та тваринного світу, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям незаконного добування об'єктів рослинного та тваринного світу, незаконно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи, лісорубні квитки тощо);

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, екологічну і радіаційну безпеку;

проводити фотографування, здійснювати звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження та розкриття екологічних правопорушень;

призначати в установленому порядку громадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення затвердженого Мінекоресурсів зразка;

оглядати в пунктах пропуску через державний кордон, на митницях призначення та відправлення усі види транспортних засобів, у тому числі літаки, кораблі, інші плавучі засоби, в порядку, визначеному законодавством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

робити запити та подавати пропозиції до Мінекоресурсів щодо фінансування природоохоронних заходів, у тому числі за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

виконувати за дорученням Мінекоресурсів функцію замовника під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

використовувати за погодженням з органами МВС спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою;

скликати в установленому порядку наради з питань, які належать до її компетенції.

Державні інспектори під час виконання своїх службових обов'язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка, а також на носіння та використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів активної самооборони відповідно до законодавства.

6. Держекоінспекція видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

7. Держекоінспекцію очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра екології та природних ресурсів.

Начальник Держекоінспекції за посадою є Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища та членом колегії Мінекоресурсів.

8. Начальник Держекоінспекції:

здійснює керівництво діяльністю Держекоінспекції, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром екології та природних ресурсів за виконання покладених на Держекоінспекцію завдань;

призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Держекоінспекції, крім своїх заступників;

визначає ступінь відповідальності заступників начальника Держекоінспекції та керівників її структурних підрозділів;

застосовує до керівників структурних підрозділів та інших працівників Держекоінспекції, крім своїх заступників, заходи дисциплінарної відповідальності;

підписує видані в межах компетенції Держекоінспекції накази, організовує перевірку їх виконання;

затверджує перелік посадових осіб, яким надається право носіння службової вогнепальної зброї та спеціальних засобів і засобів самооборони;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

9. Начальник Держекоінспекції має двох заступників,   у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра екології та природних ресурсів, погодженим з начальником Держекоінспекції.

[В абзац перший пункту 9 внесено зміни згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 04.03.2003 р.]

Розподіл обов'язків між заступниками провадить начальник Держекоінспекції.

Перший заступник начальника Держекоінспекції є одночасно першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, заступник начальника Держекоінспекції є одночасно заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища. Начальники відділів Держекоінспекції, їх заступники та керівники секторів є одночасно старшими державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища, головні та провідні спеціалісти - державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища.

[У перше речення абзацу третього пункту 9 внесено зміни згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 04.03.2003 р.]

10. Граничну чисельність працівників Держекоінспекції за поданням її начальника, затверджує Міністр екології та природних ресурсів у межах граничної чисельності працівників Міністерства, встановленої Кабінетом Міністрів України.

[У пункт 10 внесено зміни згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 17.07.2003 р.]

11. Структуру Держекоінспекції за поданням її начальника затверджує Міністр екології та природних ресурсів.

[В абзаці першому пункту 11 деякі слова виключено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 17.07.2003 р.]

Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Держекоінспекції затверджує її начальник за погодженням з Мінекоресурсів і Мінфіном.

[В абзаці другому пункту 11 деякі слова виключено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 17.07.2003 р.]

12. Держекоінспекція утримується за рахунок державного бюджету у межах коштів, передбачених на утримання Мінекоресурсів.

13. Умови оплати праці працівників Держекоінспекції визначаються Кабінетом Міністрів України.

14. Держекоінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Вернуться на страницу - Проверки Государственной экологической инспекции (Госэкоинспекция)