Закон 2939-III про КРС Версия 2008-05-22

ПРО ДЕРЖАВНУ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНУ СЛУЖБУ В УКРАЇНІ

Закон України

від 26 січня 1993 р. № 2939-XII

Введено в дію Постановою Верховної Ради України

26 січня 1993 р. № 2940-XII

[В текст внесено зміни та доповнення Законами України від 10 січня 2002 р. № 2921-III, від 10 січня 2002 р. № 2922-III, від 15 травня 2003 р. № 762-IV, від 27 листопада 2003 р. № 1349-IV, від 12 січня 2005 р. № 2322-IV, від 15 грудня 2005 р. № 3202-IV, від 15 грудня 2005 р. № 3205-IV, від 15 березня 2006 р. № 3541-IV, від 1 грудня 2006 р. № 424-V, від 28 грудня 2007 р. № 107-VI, зміни, передбачені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р., діють по 31 грудня 2008 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп]

Цей закон визначає статус контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Структура державної контрольно-ревізійної служби

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Стаття 2. Головні завдання контрольно-ревізійної служби

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

[Частину другу статті 2 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 424-V від 01.12.2006 р.]

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.

[Статтю 2 доповнено частиною четвертою, у зв'язку з чим частини четверта - сьома вважаються відповідно частинами п'ятою – восьмою, згідно із Законом України № 424-V від 01.12.2006 р.]

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи,

яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться.

Порядок проведення перевірок державних закупівель визначається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

[Статтю 2 доповнено частиною восьмою згідно із Законом України № 424-V від 01.12.2006 р.]

Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудита та інспектування.

[Статтю 2 доповнено частиною дев'ятою, у зв'язку з чим частина восьма вважається частиною десятою, згідно із Законом України № 424-V від 01.12.2006 р.]

Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом.

[Текст статті 2 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Стаття 3. Законодавство, яким керується державна контрольно-ревізійна служба

Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Стаття 4. Підпорядкованість державної контрольно-ревізійної служби та координація її діяльності з іншими контролюючими органами

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.

Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Стаття 5. Призначення працівників державної контрольно-ревізійної служби

Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.

Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України за погодженням з Радою міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Начальники контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначають і звільняють керівників контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Стаття 6. Фінансування державної контрольно-ревізійної служби

Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Стаття 7. Статус державної контрольно-ревізійної служби

Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України і з своїм найменуванням.

[У частину першу статті 7 внесено зміни згідно із Законом України № 2921-III від 10.01.2002р.]

Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах як структурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки.

В окремих випадках Головне контрольно-ревізійне управління України має право вирішувати питання про надання права юридичної особи окремим контрольно-ревізійним підрозділам в районах, містах і районах у містах.

Положення про державну контрольно-ревізійну службу затверджується Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ ІІ

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 8. Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, містах Києві і Севастополі

Головне контрольно-ревізійне управління, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують таки функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю у випадках передбачених законодавством, повідомляють про них органи законодавчої та виконавчої влади;

[У пункт 1 частини першої статті 8 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

[Пункт 2 частини першої статті 8 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

3) здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

[Пункт 3 частини першої статті 8 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

4) [Пункт 4 частини першої статті 8 виключено згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;

[Пункт 5 частини першої статті 8 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

6) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;

[Пункт 6 частини першої статті 8 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

7) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;

[Пункт 7 частини першої статті 8 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

8) проводить перевірки державних закупівель та здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

[Частину першу статті 8 доповнено пунктом 8 згідно із Законом України № 3205-IV від 15.12.2005 р.]

[Пункт 8 частини першої статті 8 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 424-V від 01.12.2006 р.]

 [Статтю 8 доповнено частиною другою, у зв'язку з чим частина друга вважається частиною третьою, згідно із Законом України № 1349-IV від 27.11.2003 р.]

[Частину другу статті 8 виключено згідно із Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. Зміни діють по 31.12.2008 р.]

[Зміни, внесені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р.]

Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

Стаття 9. Функції контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах

Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують функції, визначені у статті 8 цього Закону (за винятком пунктів 1 і 7).

РОЗДІЛ ІІІ

ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 10. Права державної контрольно-ревізійної служби

Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і втрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

[У пункт 1 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;

[Пункт 2 статті 10 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

[У пункт 2 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

[У пункт 2 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3541-IV від 15.03.2006 р.]

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

[В абзац перший пункту 4 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

[В абзац другий пункту 4 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

[Пункт 4 статті 10 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організації, в тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність;

[У пункт 5 статті 10 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України № 2922-III від 10.01.2002 р.]

[У пункт 5 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізії;

[У пункт 6 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

[Пункт 7 статті 10 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

[У пункт 7 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

8) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

[Пункт 8 статті 10 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

[У пункт 8 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

[Пункт 9 статті 10 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

[У пункт 9 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

[Пункт 10 статті 10 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

11) [Статтю 10 доповнено пунктом 11 згідно із Законом України № 1349-IV від 27.11.2003 р.]

[Пункт 11 статті 10 виключено згідно із Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. Зміни діють по 31.12.2008 р.]

[Зміни, внесені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р.]

12) проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

[Статтю 10 доповнено пунктом 12 згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Стаття 11. Проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби

[У назву статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

[Частину першу статті 11 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

[У частину другу статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

[У частину третю статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

[У частину четверту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

[В абзац перший частини п’ятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

1) [Пункт 1 частини п’ятої статті 11 виключено згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

2) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

[У пункт 2 частини п’ятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

3) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

5) у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;

[У пункт 5 частини п’ятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

6) у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

[У пункт 6 частини п’ятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

[У частину шосту статті 11 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

[У частину сьому статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.

[У частину восьму статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Рішення про вилучення оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів, арешт коштів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах можуть прийматися лише судом.

[У частину дев’яту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3541-IV від 15.03.2006 р.]

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

[У частину десяту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.

[У частину одинадцяту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.

[У частину дванадцяту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Обмеження у підставах проведення ревізій, визначені цим Законом, не поширюються на ревізії, що проводяться на звернення підконтрольної установи, або ревізії, що проводяться після порушення кримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних установ, що ревізуються, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

[У частину тринадцяту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку:

[В абзац перший частини чотирнадцятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

1) направлення на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної контрольно-ревізійної служби, мета, вид, підстави, дата її початку та дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної контрольно-ревізійної служби, скріпленого печаткою органу державної контрольно-ревізійної служби;

[У пункт 1 частини чотирнадцятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

2) копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та дата закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності, не віднесених цим Законом до підконтрольних установ, - також номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу.

[У пункт 2 частини чотирнадцятої статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною чотирнадцятою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної контрольно-ревізійної служби до проведення ревізії.

[У частину п’ятнадцяту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби не повинно порушувати нормального режиму роботи підконтрольних установ та інших суб'єктів господарської діяльності.

[У частину шістнадцяту статті 11 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Зустрічні звірки, які проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) державної контрольно-ревізійної служби.

[Статтю 11 доповнено частиною сімнадцятою згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

[Статтю 11 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

Стаття 11¹. Особливості проведення ревізій політичних партій

[Закон доповнено статтею 11¹ згідно із Законом України № 1349-IV від 27.11.2003 р.]

[Статтю 11¹ виключено згідно із Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. Зміни діють по 31.12.2008 р.]

[Зміни, внесені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р.]

Стаття 12. Обов'язки і відповідальність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби

Службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержуватись Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організації, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами державних контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної і кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам і органам, уповноваженим управляти державним майном.

При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії. Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі або організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про виїмку цих документів.

[У частину третю статті 12 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Працівники державної контрольно-ревізійної служби повинні забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

Стаття 13. Розгляд скарг на дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби

Дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дію службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються і вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління.

[Частину першу статті 13 доповнено реченням першим згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються керівниками відповідних органів державної контрольно-ревізійної служби не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження. У разі незгоди юридичних і фізичних осіб з цими рішеннями вони можуть бути оскаржені у судовому порядку.

[Частину другу статті 13 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.

РОЗДІЛ ІV

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СЛУЖБОВИХ ОСІБ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 14. Взаємовідносини державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами

[Частину першу статті 14 виключено згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

[Частину другу статті 14 виключено згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

[Частину третю статті 14 виключено згідно із Законом України № 2322-IV від 12.01.2005 р.]

Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти службовим особам державної контрольно-ревізійної служби у виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників державної контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи, організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої іншої протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії, охорону працівників державної контрольно-ревізійної служби, документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

[У частину четверту статті 14 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005 р.]

Стаття 15. Правове становище службових осіб державної контрольно-ревізійної служби

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів що ревізуються.

[У частину першу статті 15 внесено зміни згідно із Законом України № 3202-ІV від 15.12.2005р.]

Працівник державної контрольно-ревізійної служби при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи державної контрольно-ревізійної служби.

Втручання в діяльність працівника державної контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.

Стаття 16. Правовий захист службових осіб державної контрольно-ревізійної служби

Службова особа державної контрольно-ревізійної служби при виконанні своїх службових обов'язків перебуває під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службової особи державної контрольно-ревізійної служби і членів її сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Звільнення службової особи державної контрольно-ревізійної служби з посади у зв'язку з вчиненням злочину під час виконання своїх обов'язків допускається лише після винесення щодо неї обвинувачувального вироку суду, який набрав чинності.

Стаття 17. Державне страхування та відшкодування заподіяної шкоди у разі загибелі або каліцтва службової особи державної контрольно-ревізійної служби

У разі загибелі службової особи державної контрольно-ревізійної служби у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету із наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

У разі нанесення службовій особі державної контрольно-ревізійної служби тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок державного бюджету із наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності.

У разі нанесення службовій особі державної контрольно-ревізійної служби тілесних ушкоджень при виконанні нею службових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога у розмірі однорічного грошового утримання за рахунок державного бюджету із наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Збитки, завдані майну службової особи державної контрольно-ревізійної служби або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Річне грошове утримання службової особи державної контрольно-ревізійної служби, що береться для нарахування розміру одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримувала службова особа за час роботи в державній контрольно-ревізійній службі за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я.

Суми одноразової допомоги та відшкодування майнових збитків оподаткуванню не підлягають.

Усі службові особи державної контрольно-ревізійної служби підлягають державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травм або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у розмірі від шестимісячного до п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою залежно від ступені втрати працездатності.

Порядок та умови страхування службової особи державної контрольно-ревізійної служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Президент України

Л. Кравчук

Вернуться на страницу - Проверки Контрольно-ревизионной службой Украины (КРС)