Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість Приказ ГНАУ 79 Версия 2008-12-04

Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Наказ Державної податкової адміністрації України
від 1 березня 2000 року N 79

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
3 квітня 2000 р. за N 208/4429

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказами Державної податкової адміністрації України
 від 14 квітня 2000 року N 170,
від 20 березня 2001 року N 117,
від 14 лютого 2002 року N 72,
 від 15 грудня 2004 року N 707,
від 24 травня 2005 року N 185,
 від 16 січня 2006 року N 17,
 від 25 квітня 2006 року N 216,
 від 24 липня 2006 року N 427,
 від 1 вересня 2008 року N 560,
 від 4 грудня 2008 року N 755

Додатково див. лист
 Державної податкової адміністрації України
 від 17 лютого 2009 року N 3219/7/29-1017

З метою приведення нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України у відповідність до вимог Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" і пункту 2 розділу 6 Закону України від 14 вересня 1999 року N 1039-XIV "Про угоди про розподіл продукції" та керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що додається.

2. Наказ Державної податкової адміністрації України від 27 травня 1997 року N 149, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1997 року за N 216/2020 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.99 N 43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 164/3457), вважати таким, що втратив чинність.

Загальна частина

(пункт 1 у редакції наказів Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 01.09.2008 р. N 560)

2. Особа - будь-яка з осіб, наведених у пункті 1.2 статті 1 Закону, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, та осіб, які виступають інвесторами відповідно до угоди про розподіл продукції, - 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України (далі - ТРДПАУ), який надають органи державної податкової служби згідно з Порядком присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 серпня 1998 року  N 380 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980. Такі особи в реєстраційній заяві проставляють зазначений реєстраційний (обліковий) номер, і він повинен збігатися з індивідуальним податковим номером.

(абзац шостий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 від 16.01.2006 р. N 17)

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ (додаток 2 до Положення) (далі - Свідоцтво) видається на кожний із зазначених договорів.

(абзац сьомий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

Для включених до ЄДРПОУ представництв нерезидентів в Україні індивідуальний податковий номер формується у такому самому порядку, як і для юридичних осіб. Для представництв нерезидентів в Україні, які не мають ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, індивідуальним податковим номером є 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ.

(пункт 3 доповнено абзацом восьмим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

4. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

5. Реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизований банк даних, створений відповідно до статті 9 Закону для забезпечення:

реєстрації та єдиного обліку платників податку на додану вартість;

єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість;

контролю за справлянням податку на додану вартість;

організації суцільного й вибіркового аналізу.

(пункт 5 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

6. Використання даних Реєстру державними органами здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Дані з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва передаються Державною податковою адміністрацією України до Державної митної служби України, яка доводить таку інформацію до митних органів.

Порядок і умови надання Державною податковою адміністрацією України даних з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва іншим державним органам встановлюються договорами про взаємодію чи інформаційне співробітництво.

(пункт 6 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Реєстрація платників податку на додану вартість

7. Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552), із змінами (далі - Порядок обліку).

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

8. Юридична особа, утворена в результаті реорганізації платника податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість як новоутворена у порядку, визначеному цим Положенням.

Положення абзацу першого цього пункту не застосовуються, якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи і даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У цьому випадку реєстрація платником податку на додану вартість новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними цим Положенням.

9. При реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма).

10. Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в податковому органі в порядку, визначеному статтею 9 Закону та цим Положенням.

(пункт 10 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 20.03.2001 р. N 117,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

11. Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву в таких випадках та в такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

(пункт 11 із змінами, внесеними згідно з наказами Державної
 податкової адміністрації України від 20.03.2001 р. N 117,
 від 14.02.2002 р. N 72,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

12. У разі переходу на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановлених Законом, особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом та цим Положенням.

12.1. Не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746) (далі - Указ), зобов'язана подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість. Реєстраційна заява платника податку на додану вартість має бути подана (надіслана) податковому органу:

(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 20.03.2001 р. N 117,
 у редакції наказів Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 01.09.2008 р. N 560)

13. Реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону.

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу:

а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону;

б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2 - 2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону, - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;

в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

г) підпункт "г" пункту 13 виключено

(пункт 13 доповнено підпунктом "г" згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560,
 підпункт "г" пункту 13 виключено згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.

У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання Свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія Свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру.

(пункт 13 у редакції наказів Державної податкової
 адміністрації України від 20.03.2001 р. N 117,
 від 16.01.2006 р. N 17)

Починаючи з 1 червня 2006 року, реєстрація та перереєстрація представництв нерезидентів як платників податку на додану вартість, а також заміна їм Свідоцтв здійснюються після включення таких відокремлених підрозділів до ЄДРПОУ. З метою підтвердження включення представництва нерезидента до ЄДРПОУ до реєстраційної заяви може бути додана копія довідки з ЄДРПОУ.

(пункт 13 доповнено абзацом десятим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 25.04.2006 р. N 216)

13.1. Якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби.

Особою, яка підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість у зв'язку із здійсненням нею операцій, визначених у підпунктах 2.3.2 - 2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 цього Закону, може бути визначений у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації, що настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби та не пізніше дня, який передує дню початку здійснення таких операцій.

Якщо протягом строку від подання реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації у особи виникнуть обставини або операції, при яких реєстрація платником податку на додану вартість є обов'язковою згідно з пунктом 2.3 або 2.4 статті 2 Закону, така особа зобов'язана подати повторну реєстраційну заяву у строки, визначені пунктом 9.6 статті 9 Закону. У цьому випадку реєстрація платника податку на додану вартість з бажаного дня реєстрації анулюється та проводиться реєстрація платника податку на додану вартість у загальному порядку згідно з цим Положенням.

Особа, яка переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування зі сплатою податку на додану вартість у випадках, визначених відповідно підпунктами 12.1 та 12.2 пункту 12 цього Положення, може визначити бажаний день реєстрації, яким є перший день звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід, за умови подання реєстраційної заяви не пізніше ніж за п'ятнадцять календарних днів до такого переходу.

Бажаний день реєстрації не може бути визначений особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 та підпунктом "а" пункту 9.6 статті 9 Закону у зв'язку з досягненням загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону.

(пункт 13 доповнено підпунктом 13.1 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

13.2. Якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Якщо особа, яка переходить на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування, подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву без зазначення бажаного дня реєстрації й останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість визначається перший день переходу такої особи на загальну систему оподаткування.

(пункт 13 доповнено підпунктом 13.2 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

14. Протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру та зазначається у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником податку на додану вартість, не враховуються періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані, та датою податкової реєстрації такого платника податку на додану вартість є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про її повторну податкову реєстрацію.

(абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Під час реєстрації датою початку дії Свідоцтва, яка зазначається у Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.

(абзац третій пункту 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

У Свідоцтві найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку вказуються повністю, усі поля Свідоцтва заповнюються способом комп'ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами.

(абзац четвертий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

14.1. Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

(абзац перший підпункту 14.1 пункту 14 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 01.09.2008 р. N 560)

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

14.2. Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, воно надсилається за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, указаним у Свідоцтві, з повідомленням про вручення за рахунок одержувача. Оплату вартості поштових послуг щодо відправлення Свідоцтва платник податку має здійснити до отримання Свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва безпосередньо в податковому органі та протягом десяти календарних днів від дня отримання податковим органом заяви про реєстрацію не отримала Свідоцтво з будь-яких причин, податковий орган у другій половині останнього календарного дня десятиденного строку направляє за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку на додану вартість Свідоцтво поштою з повідомленням про вручення за рахунок одержувача.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку Свідоцтво у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти таке Свідоцтво, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось Свідоцтво, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення Свідоцтва. Така довідка разом із Свідоцтвом зберігаються у реєстраційній частині облікової справи платника податків. У цьому разі платник податку чи його представник може отримати Свідоцтво в податковому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно з цим Положенням. При цьому органи державної податкової служби здійснюють заходи щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку згідно з пунктом 4.19 Порядку обліку.

(абзац третій підпункту 14.2 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 р. N 427)

14.3. У податковому органі Свідоцтво може одержати сам платник податку на додану вартість - фізична особа або відповідальна особа платника податку - юридичної особи, указана в його реєстраційній заяві, чи будь-яка особа за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податку (далі - Представник платника). Особа, яка отримує Свідоцтво, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Відомості про отримання Свідоцтва платником чи Представником платника указуються у корінці Свідоцтва. До корінця Свідоцтва долучаються довіреність у разі одержання Свідоцтва особою за довіреністю або повідомлення про вручення - у разі направлення Свідоцтва платнику податку поштою.

14.4. Копії Свідоцтва, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Для засвідчення копій Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу заяву про засвідчення копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-РК (додаток 10), додає відповідну кількість копій Свідоцтва та при поданні заяви пред'являє оригінал Свідоцтва.

Податковий орган може відмовити в засвідченні копій Свідоцтва, якщо дані про платника податку на додану вартість, що вказуються у Свідоцтві, змінилися, не відповідають даним Реєстру або якщо Свідоцтво підлягає заміні згідно з цим Положенням.

Засвідчені копії Свідоцтва видаються платнику податку або Представнику платника податковим органом протягом трьох робочих днів від дня отримання відповідної заяви за умови пред'явлення оригіналу Свідоцтва. Податковим органом на кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис "Копія (підлягає поверненню до податкового органу)". У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу.

Усі засвідчені копії Свідоцтва підлягають поверненню до податкових органів у разі анулювання реєстрації, заміни Свідоцтва чи втрати Свідоцтва одночасно з поверненням Свідоцтва або поданням відповідної заяви платником податку на додану вартість.

Засвідчені копії Свідоцтва, що зіпсовані, зношені або перестали використовуватись платником податку на додану вартість, можуть бути повернені до податкового органу платником податку на додану вартість у будь-який час разом із супровідним листом.

У разі втрати засвідчених копій Свідоцтва платник податку на додану вартість письмово повідомляє податковий орган про втрату таких копій та надає пояснювальну записку за підписом платника податку (для фізичних осіб) або керівника платника податку (для юридичних осіб).

Інформація щодо кількості засвідчених та виданих податковим органом копій Свідоцтва, повернених та втрачених засвідчених копій Свідоцтва вноситься до районного рівня Реєстру.

14.5. Дані про прийняті до розгляду заяви з поміткою про результати їх розгляду (зареєстровано, відмовлено в реєстрації, запропоновано подати нову заяву) та дані Свідоцтв уносяться до журналу реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 2-РЖ (додаток 11).

Реєстраційні заяви з будь-якими позначками, заяви про видачу засвідчених копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, документи, що додані до таких заяв, корінець Свідоцтва, повідомлення і пояснювальні записки щодо Свідоцтва чи його засвідчених копій та інші документи щодо реєстрації платника податку на додану вартість зберігаються в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків.

(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

15. Якщо установчими документами особи, Свідоцтвом про державну реєстрацію особи, договором про спільну діяльність чи угодою про розподіл продукції визначається строк, на який створено особу, укладено договір чи угоду, Свідоцтво видається тільки на такий строк.

У таких випадках у лівій верхній частині Свідоцтва та на корінці Свідоцтва робляться однакові спеціальні записи "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення строку, на який створено особу, укладено договір про спільну діяльність чи угоду про розподіл продукції.

16. У Реєстр включаються такі види даних:

ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, а також назва - для юридичної особи; ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб;

21. Перереєстрація платника податку на додану вартість проводиться та Свідоцтво підлягає заміні в разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, та якщо зміни, не пов'язані із припиненням платника податку на додану вартість, крім випадків, визначених абзацом другим пункту 8 цього Положення, або відповідно до Порядку обліку такі зміни не передбачають зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому.

(абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Для заміни Свідоцтва платник податку на додану вартість зобов'язаний у десятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

(абзац другий пункту 21 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

(пункт 21 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник податку на додану вартість використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби орган державної податкової служби повертає платнику податку на додану вартість на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін його дії:

"Свідоцтво дійсне до <дата, що відповідає останньому дню десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви>,

запис зроблено <дата>".

Запис у Свідоцтві та всіх засвідчених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби та печаткою.

(пункт 21 доповнено абзацами згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

21.1. Перереєстрація платника податку не є обов'язковою у зв'язку із зміною найменування чи статусу органу державної податкової служби, який видав Свідоцтво, а також у випадках ліквідації чи реорганізації такого органу (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення), при яких здійснюється зняття з обліку платника податку в одному органі державної податкової служби та взяття на облік в іншому.

Якщо дані платника податку не змінилися, видане таким органом державної податкової служби Свідоцтво залишається чинним та не підлягає обов'язковій заміні до виникнення змін у даних платника податку. На бажання та за заявою платника податку Свідоцтво може бути замінене в такому самому порядку, як і при перереєстрації.

(пункт 21 доповнено підпунктом 21.1 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

21.2. Перереєстрація платника податку та заміна Свідоцтва не є обов'язковими у зв'язку із зміною форми Свідоцтва.

Якщо ідентифікаційний код ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку не змінилися, видане податковим органом Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість за старою формою залишається чинним та не підлягає обов'язковій заміні до виникнення змін у даних платника податку, що вказуються у Свідоцтві. При цьому датою реєстрації платником податку вважається дата видачі, зазначена у Свідоцтві за старою формою, а датою початку дії Свідоцтва є дата видачі, зазначена у такому Свідоцтві.

(абзац другий підпункту 21.2 пункту 21 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 01.09.2008 р. N 560)

На бажання та згідно із заявою платника податку Свідоцтво за старою формою може бути замінене на Свідоцтво за новою формою у такому самому порядку, як і при перереєстрації.

(пункт 21 доповнено підпунктом 21.2 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

22. У разі псування чи зношення Свідоцтва для отримання нового Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "перереєстрація у зв'язку із псуванням Свідоцтва", Свідоцтво, усі засвідчені копії Свідоцтва, оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво.

При втраті Свідоцтва для отримання нового Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "перереєстрація у зв'язку з утратою Свідоцтва", усі засвідчені копії Свідоцтва, оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво, пояснювальну записку за підписом платника податку (для фізичних осіб) або керівника платника податку (для юридичних осіб) щодо втрати Свідоцтва.

При отриманні документів, визначених абзацом першим або другим цього пункту, податковий орган уносить відповідний запис до Реєстру, видає нове Свідоцтво (за новим номером) у такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому не змінюється дата реєстрації платником податку. Датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація у зв'язку із псуванням (утратою) Свідоцтва".

(абзац третій пункту 22 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Якщо про втрату Свідоцтва платник податку повідомляє податковий орган одночасно з поданням заяви про анулювання реєстрації згідно з пунктом 25 цього Положення, то в разі задоволення заяви про анулювання реєстрації не видається нове Свідоцтво, у разі відмови в анулюванні реєстрації видається нове Свідоцтво замість утраченого.

(пункт 22 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

Зміна платником податку на додану вартість місцезнаходження або переведення на обслуговування до державної податкової інспекції в місті (структурного підрозділу в складі державного органу державної податкової служби), на яку (який) покладено функції обслуговування та контролю за великими платниками податків

(назва розділу в редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170)

23. Зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в такому порядку:

23.1. У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податку на додану вартість, яка відповідно до Порядку обліку передбачає зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому, відомості про таку зміну надходять до податкового органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) у порядку, визначеному розділом 8 Порядку обліку.

(абзац перший пункту 23.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

Платник податку на додану вартість у 20-денний термін від дня отримання від органу державної податкової служби, в якому платник перебував на обліку (далі - орган державної податкової служби), повідомлення про зарахування до категорії великих (форма N 15-ОПП) та переведення у зв'язку з цим на обслуговування до державної податкової інспекції в місті (структурного підрозділу у складі державного органу державної податкової служби), на яку (який) покладено функції обслуговування та контролю за великими платниками податків [далі - інспекція (підрозділ)], зобов'язаний подати (надіслати) до інспекції (підрозділу) попереднє свідоцтво платника податку на додану вартість та всі його копії.

У разі виключення платника податку на додану вартість з категорії великих такий платник податків у 20-денний термін від дня отримання від інспекції (підрозділу) повідомлення про виключення платника податків з категорії великих (форма N 15-ОПП) та переведення його у зв'язку з цим на обслуговування до органу державної податкової служби за попереднім місцем обліку зобов'язаний подати (надіслати) до органу державної податкової служби попереднє свідоцтво платника податку на додану вартість та всі його копії.

(пункт 23.1 доповнено абзацами згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170)

23.2. У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податку на додану вартість, яка відповідно до Порядку обліку передбачає зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому, відомості про таку зміну надходять до податкового органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) у порядку, визначеному розділом 8 Порядку обліку.

Для заміни Свідоцтва у двадцятиденний строк після взяття на облік у податковому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платник податку на додану вартість зобов'язаний подати до цього податкового органу додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Зміна місцезнаходження". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви з позначкою "Зміна місцезнаходження".

(абзац перший підпункту 23.2 замінено абзацами першим і другим згідно з
 наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 у зв'язку з цим абзаци другий та третій
 вважати відповідно абзацами третім та четвертим,
абзац другий підпункту 23.2 пункту 23 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 01.09.2008 р. N 560)

Абзац третій підпункту 23.2 пункту 23 виключено

(пункт 23.2 доповнено абзацом третім згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170,
 абзац третій пункту 23.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,
 виключено згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Абзац четвертий підпункту 23.2 пункту 23 виключено

(пункт 23.2 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170,
 абзац четвертий пункту 23.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,
 виключено згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

23.3. Органами державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням проводиться процедура зняття з обліку платника податку, а орган державної податкової служби за новим місцезнаходженням - здійснює процедуру взяття його на облік. При цьому в пакеті документів, які надсилаються органом державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням, обов'язково подається інформація про кількість завірених копій Свідоцтва.

(абзац перший пункту 23.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72)

У разі зарахування платника податку на додану вартість до категорії великих платників податків органом державної податкової служби за попереднім місцем обліку здійснюється процедура зняття з обліку платника податків, а інспекція (підрозділ) здійснює процедуру взяття його на облік. При цьому орган державної податкової служби надає інформацію інспекції (підрозділу) про кількість завірених копій свідоцтва платника ПДВ.

(пункт 23.3 доповнено абзацом другим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170,
абзац другий пункту 23.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72)

У разі виключення платника податку на додану вартість з категорії великих інспекцією (підрозділом) здійснюється процедура зняття його з обліку. Органом державної податкової служби за попереднім місцем обліку здійснюється процедура взяття його на облік. При цьому інспекція (підрозділ) надає інформацію органу державної податкової служби про кількість завірених копій свідоцтва платника ПДВ.

(пункт 23.3 доповнено абзацом третім згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170,
абзац третій пункту 23.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72)

Процедури взяття на облік/зняття з обліку визначені відповідними пунктами розділів 4 та 8 Порядку обліку.

(пункт 23.3 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72)

23.4. Підпункт 23.4 пункту 23 виключено

(підпункт 23.4 пункту 23 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 25.04.2006 р. N 216,
 виключено згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

23.5. Підпункт 23.5 пункту 23 виключено

(пункт 23 доповнено підпунктом 23.5 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 підпункт 23.5 пункту 23 виключено згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

(пункт 24 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Анулювання реєстрації платників податку на додану вартість

(назва розділу у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

25. Реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

(пункт 25 доповнено абзацом згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

25.1. Анулювання реєстрації за ініціативою платника податку на додану вартість може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "а" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Для цього платник податку на додану вартість подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 3-ПДВ (додаток 3).

Разом із поданням такої заяви платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації.

Якщо органом державної податкової служби на підставі заяви суб'єкта малого підприємництва, що зареєстрований платником податку на додану вартість, прийнято рішення, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і при цьому не буде платником податку на додану вартість відповідно до абзацу другого статті 6 Указу, але цей звітний період ще не настав, то на Свідоцтві, корінці Свідоцтва та всіх засвідчених копіях Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис:

(абзац сьомий підпункту 25.1 пункту 25 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 р. N 427)

"Свідоцтво дійсне до "дата останнього дня звітного періоду, що передує переходу платника на сплату єдиного податку",

запис зроблено "дата".

Запис на Свідоцтві та всіх засвідчених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби та печаткою. Свідоцтво та копії з такою відміткою повертаються платнику при видачі документів, що підтверджують право платника на застосування спрощеної системи оподаткування, починаючи з певного звітного періоду. По закінченні терміну дії Свідоцтва з такою відміткою воно та його копії здаються суб'єктом малого підприємництва до органу державної податкової служби разом із заявою про скасування реєстрації платника податку на додану вартість. Після цього орган державної податкової служби виключає особу з Реєстру останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

(абзац десятий підпункту 25.1 пункту 25 із змінами, внесеними згідно з
 наказами Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 р. N 427,
 від 01.09.2008 р. N 560)

25.2. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

25.2.1. Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);

(абзац чотирнадцятий підпункту 25.2.1 пункту 25 у редакції наказу
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

25.2.2. Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

(абзац перший підпункту 25.2.2 пункту 25 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 01.09.2008 р. N 560)

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ (додаток 4). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

(абзац другий підпункту 25.2.2 пункту 25 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 01.09.2008 р. N 560)

Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.

Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (урученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

(абзац четвертий підпункту 25.2.2 пункту 25 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
 від 04.12.2008 р. N 755)

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти такий акт, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилався такий акт, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначена довідка разом з примірником акта про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Надалі примірник акта, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податку чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення їх до податкового органу, де зберігається облікова справа платника податків.

Якщо реєстрацію особи як платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою органу державної податкової служби та відомості із Реєстру про таке анулювання були оприлюднені відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону та пункту 35 цього Положення, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.

(абзац шостий підпункту 25.2.2 пункту 25 у редакції наказу
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому разі затримка в поверненні такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

Абзац восьмий підпункту 25.2.2 пункту 25 виключено

(згідно з наказом Державної податкової
 адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

(підпункт 25.2 пункту 25 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,

 від 15.12.2004 р. N 707,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

(пункт 25 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.04.2000 р. N 170,
в редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 20.03.2001 р. N 117)

25.3. За наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання:

на дату подання заяви або затвердження акта про анулювання реєстрації, якщо не визначений граничний термін дії Свідоцтва або дата втрати особою статусу платника податку на додану вартість, або коли є підстави для анулювання до закінчення терміну дії Свідоцтва;

на дату закінчення терміну дії Свідоцтва, за день до втрати особою статусу платника податку на додану вартість, на дату прийняття рішення чи події в інших випадках.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом уважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі, якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

(пункт 25 доповнено підпунктом 25.3 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

25.4. Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

У разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою органу державної податкової служби, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України "Про звернення громадян".

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість викладається з описом ситуації, посиланням на Закон, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

(пункт 25 доповнено підпунктом 25.4 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Реєстрація платників податку на додану вартість як суб'єктів спеціального режиму оподаткування

(заголовок розділу із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

26. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим пунктом 8¹.6 статті 8¹ Закону (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

26.1. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, у якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

26.2. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

26.3. Виходячи з норм підпункту 8¹.15.6 пункту 8¹.15 статті 8¹ Закону Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 N 375 (із змінами) (далі - КВЕД).

(пункт 26 у редакції наказу Державної
податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

27. Реєстрація сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування здійснюється за правилами та у строки, встановлені статтею 9 Закону для осіб, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

27.1. Заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість має бути подана (надіслана) сільськогосподарським підприємством до органу державної податкової служби згідно з додатком 6 (форма N 1-РС) не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи бажають перейти на застосування спеціального режиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду.

(пункт 27 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

28. Орган державної податкової служби відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації його як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків:

вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не входять до визначеного та оприлюдненого Кабінетом Міністрів України повного переліку видів діяльності, що підпадають під дію статті 8¹ Закону;

(пункт 28 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

29. Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 8¹ Закону. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

31. Сільськогосподарським підприємством, якому видане Спеціальне свідоцтво, застосовується спеціальний режим оподаткування з урахуванням такого:

31.1. При здійсненні діяльності, яка відповідає видам діяльності, указаним у Спеціальному свідоцтві, та поставці сільськогосподарських товарів (послуг), що є такими відповідно до пункту 8¹.7 статті 8¹ Закону (підпункт 26.2 пункту 26 цього Положення), сільськогосподарським підприємством застосовується спеціальний режим оподаткування з дати реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, вказаної у Спеціальному свідоцтві, до:

останнього числа місяця, який передує місяцю, в якому було допущено перевищення, визначене у пункті 8¹.11 статті 8¹ Закону (пункт 29 цього Положення);

Якщо за результатами розгляду таких заяв органом державної податкової служби приймається рішення, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, анулювання Спеціального свідоцтва здійснюється у порядку, визначеному підпунктом 25.1 пункту 25 цього Положення.

33. Спеціальне свідоцтво підлягає анулюванню у разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

34. Засвідчення копій Спеціального свідоцтва здійснюється за правилами, встановленими підпунктом 14.4 пункту 14 цього Положення.

(пункт 34 у редакції наказів Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 04.12.2008 р. N 755)

Оприлюднення даних з Реєстру

35. Для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):

(абзац перший пункту 35 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії;

(абзац другий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 01.09.2008 р. N 560)

інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Додатково до таких даних з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування оприлюднюються дані про дату реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, дату виключення із такого реєстру, а також дату, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на загальних підставах.

(пункт 35 доповнено абзацом згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

(розділ в редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 24.05.2005 р. N 185)

36. Якщо за ініціативою органу державної податкової служби анульовано реєстрацію особи як платника податку на додану вартість або виключено особу з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анульовано видане їй Спеціальне свідоцтво, то право доступу цієї особи до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до її відома з дати отримання такою особою відповідного акта про анулювання. Якщо відомості про таке анулювання були оприлюднені відповідно до пункту 9.3 статті 9 Закону та пункту 35 цього Положення раніше, ніж особа отримала відповідний акт про анулювання, то право доступу цієї особи до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до її відома з дати такого оприлюднення.

(Положення доповнено пунктом 36 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

(додаток 2 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560) 

(додаток 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 25.04.2006 р. N 216)

(додаток 4 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,
 від 25.04.2006 р. N 216,
 у редакції наказу Державної податкової
 адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560,
 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

(Положення доповнено додатком 5 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,
 додаток 5 у редакції наказів Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 01.09.2008 р. N 560,
 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної
 податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)

(Положення доповнено додатком 8 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 додаток 8 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 25.04.2006 р. N 216,
  у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)
 

(Положення доповнено додатком 9 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 додаток 9 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 25.04.2006 р. N 216,
 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)
 

ЗАЯВА ПРО ЗАСВІДЧЕННЯ КОПІЙ СВІДОЦТВА
ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ТА ВІДОКРЕМЛЕНИХ ПІДРОЗДІЛІВ* 

_____________________________________________________________________________________
(найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника)

____________
* Якщо приміщень та відокремлених підрозділів більше ніж 8, заповнюється відповідна кількість аркушів цього додатка, весь перелік скріплюється підписом та печаткою на останньому аркуші.

(Положення доповнено додатком 10 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 додаток 10 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 25.04.2006 р. N 216,
 від 01.09.2008 р. N 560,
 від 04.12.2008 р. N 755)
 

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ*

_____________________________________________________________________
(юридичних або фізичних осіб)

____________
* Такі журнали ведуться окремо для юридичних та фізичних осіб.

(Положення доповнено додатком 11 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 додаток 11 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560,
 від 04.12.2008 р. N 755)
 

ЖУРНАЛ ОБЛІКУ АКТІВ ПРО АНУЛЮВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ*

Додаток 12 виключено

(Положення доповнено додатком 12 згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 додаток 12 виключено згідно з наказом  Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)