Про ціни і ціноутворення Закон 507-XII Версия 2006-09-22

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ціни і ціноутворення

Закон введено в дію з 1 січня 1991 року
Постановою Верховної Ради Української РСР
 від 3 грудня 1990 року N 508-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 4 січня 1992 року N 2032-XII,
від 18 листопада 1997 року N 642/97-ВР,
від 5 березня 1998 року N 184/98-ВР,
 від 17 березня 1999 року N 495-XIV,
від 7 лютого 2002 року N 3047-III,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 18 листопада 2003 року N 1280-IV,
 від 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
 від 22 вересня 2006 року N 189-V

Окремі положення цього Закону визнано
 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 10 лютого 2000 року N 2-рп/2000)

Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України "Про економічну самостійність України" самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

(преамбула із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство України про ціноутворення

Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення:

(абзац перший статті 3 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки;

збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення

(назва статті 4 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Кабінет Міністрів України:

(абзац перший статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;

визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;

Органи державної влади і управління України послідовно проводять в життя заходи щодо підтримки життєвого рівня населення, в першу чергу низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, шляхом введення компенсації втрат у зв'язку з підвищенням цін і тарифів, а також шляхом індексації доходів стосовно соціально-економічних груп населення.

(частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

У разі виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплатах забороняється до погашення такої заборгованості підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України.

(статтю 5 доповнено новою частиною другою згідно із
 Законом України від 17.03.99 р. N 495-XIV,
у зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

Громадяни мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів, підприємств та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог законодавства по цінах.

Розділ II
ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЦІН І ТАРИФІВ

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

(частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

(частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Стаття 9. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

(частина перша статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1294-IV)

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

(частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Частина третя статті 9 втратила чинність

(згідно із Законом України
 від 04.01.92 р. N 2032-XII)

Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

(статтю 9 доповнено частиною третьою згідно із 
Законом України від 17.03.99 р. N 495-XIV)

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням установлюють ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів.

(статтю 9 доповнено частиною згідно із
 Законом України від 22.09.2006 р. N 189-V)

Стаття 10. Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів

Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

Стаття 11. Ціноутворення при здійсненні експортних та імпортних операцій і при міжреспубліканському обміні

При здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Регулювання внутрішнього ціноутворення на експортну та імпортну продукцію (послуги) визначається Кабінетом Міністрів України.

(частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Міжреспубліканський обмін продукцією здійснюється за договірними цінами.

Стаття 12. Державні органи управління ціноутворення

Координація роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюються відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

(частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури.

(частина друга статті 12 у редакції
Закону України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Розділ III
КОНТРОЛЬ ЗА ЦІНАМИ

Стаття 13. Контроль за додержанням державної дисципліни цін

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

(частина перша статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1294-IV)

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

(частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону. 

(частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Частину п'яту статті 13 виключено

(згідно із Законом України
 від 07.02.2002 р. N 3047-III)

Стаття 14. Відповідальність за порушення державної дисципліни цін

Вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

(частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 18.11.97 р. N 642/97-ВР, 
від 05.03.98 р. N 184/98-ВР,
 від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

(частина друга статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Ціни і тарифи, затверджені з порушенням цього Закону і рішень Уряду республіки по ціноутворенню, скасовуються Комітетом цін при Кабінеті Міністрів України.

(частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 05.03.98 р. N 184/98-ВР)

Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.