Про патентування деяких видів підприємницької діяльності Закон 98/96-ВР Версия 2009-06-09

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про патентування деяких видів підприємницької діяльності

Закон введено в дію з 1 липня 1996 року,
 крім норм Закону, що регулюють патентування в сфері роздрібної торгівлі
 (за винятком положень щодо роздрібної торгівлі нафтопродуктами
 через стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції,
 заправні пункти, які набирають чинності з 1 липня 1996 року)
(згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 23 березня 1996 року N 99/96-ВР,
враховуючи зміни, внесені Постановами Верховної Ради України
 від 24 травня 1996 року N 215/96-ВР,
 від 18 червня 1996 року N 250/96-ВР)

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 12 липня 1996 року N 324/96-ВР,
від 26 червня 1997 року N 397/97-ВР,
від 18 липня 1997 року N 499/97-ВР,
від 10 лютого 1998 року N 102/98-ВР,
від 17 грудня 1998 року N 320-XIV,
від 15 липня 1999 року N 962-XIV,
 від 19 жовтня 1999 року N 1160-XIV,
 від 13 січня 2000 року N 1375-XIV,
 від 22 лютого 2000 року N 1492-III,
 від 17 травня 2001 року N 2410-III,
 від 13 грудня 2001 року N 2881-III,
 від 26 грудня 2002 року N 380-IV,
від 26 грудня 2002 року N 402-IV,
від 22 травня 2003 року N 849-IV
(враховуючи зміни, передбачені Законом України
 від 9 липня 2003 року N 1068-IV),
від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
 від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
 від 23 лютого 2006 року N 3476-IV,
 від 9 червня 2009 року N 1484-VI

Положенням пункту 1 частини третьої статті 1
цього Закону дано офіційне тлумачення
 (згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 21 грудня 2000 року N 16-рп/2000)

Цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

(преамбула Закону у редакції
Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР) 

Стаття 1. Загальні положення

1. Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

(частина перша статті 1 у редакції
Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

2. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті. 

3. Дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1) підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній та комунальній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання;

(пункт 1 частини третьої статті 1 у редакції
 Закону України від 23.02.2006 р. N 3476-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 09.06.2009 р. N 1484-VI)

2) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:

здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих".

(частина третя статті 1 у редакції
Законів України від 12.07.96 р. N 324/96-ВР,
від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

4. Не допускається визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, порядку та суб'єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

(статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Стаття 2. Визначення і зміст торгового патенту

1. Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

 Абзац другий частини першої статті 2 виключено

(частину першу статті 2 доповнено абзацом другим
 згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
абзац другий частини першої статті 2 виключено
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 849-IV)

2. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. 

(частина друга статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

3. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Торговий патент містить такі реквізити:

відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий ним торговий патент.

Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним податковим органом України.

найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження); 

зошити.

(частину шосту статті 3 доповнено новим абзацом двадцять шостим
 згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 402-IV,
у зв'язку з цим абзаци двадцять шостий і двадцять сьомий
 вважати відповідно абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим)

У пільговому торговому патенті обов'язково наводиться повний перелік товарів, що передбачаються для реалізації.

Пільговий торговий патент не дає права на здійснення торговельної діяльності товарами, які не зазначені у цій статті.

7. Суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують інвалідам товари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів, одержують пільговий торговий патент (крім суб'єктів підприємницької діяльності, зазначених у пункті 3 частини третьої статті 1).

8. Суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються продажем періодичних видань друкованих засобів масової інформації, одержують пільговий торговий патент на торгівлю супутньою продукцією за таким переліком:

абзац другий частини восьмої статті 3 виключено

 (згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. N 2410-III)

абзац третій частини восьмої статті 3 виключено

 (згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. N 2410-III)

ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидкозшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження).

9. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців, одержують пільговий торговий патент.

10. Не потребує патентування реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта.

11. Не потребує патентування діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки).

12. Не потребує патентування діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

13. У разі придбання пільгового торгового патенту, передбаченого частинами шостою - дев'ятою цієї статті, суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

(стаття 3 у редакції Законів
 України від 12.07.96 р. N 324/96-ВР,
 від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Стаття 3¹. Порядок придбання торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг

1. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

2. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

3. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент на здійснення діяльності з надання побутових послуг придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу.

4. Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг.

Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг за календарний місяць встановлюється в межах таких граничних рівнів:

на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень;

на території інших населених пунктів - до 80 гривень.

Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців.

5. Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

Під час придбання торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може зробити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг за весь термін його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності має право придбавати торгові патенти на надання побутових послуг на наступні за поточним роки, але не більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язку довнесення плати за торговий патент на здійснення діяльності з надання побутових послуг, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового патенту.

(Закон доповнено статтею 3¹ згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Стаття 3². Виключена

(Закон доповнено статтею 3² згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
стаття 3² із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.12.2001 р. N 2881-III,
виключена згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 849-IV)

Стаття 4. Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями

1. Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти.

(частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 18.07.97 р. N 499/97-ВР)

2. Під торгівлею готівковими валютними цінностями у цьому Законі слід розуміти продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту.

3. Під пунктами обміну іноземної валюти у цьому Законі слід розуміти:

обмінні пункти уповноважених банків;

(частину третю статті 4 доповнено новим абзацом другим
 згідно із Законом України від 18.07.97 р. N 499/97-ВР,
у зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий та п'ятий
 вважати відповідно абзацами третім, четвертим, п'ятим та шостим)

обмінні пункти уповноважених банків, що розташовані поза їх операційними залами;

обмінні пункти інших кредитно-фінансових установ, які одержали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;

обмінні пункти суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (обмінного пункту). 

4. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 960 гривень за календарний місяць.

(абзац перший частини четвертої статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 18.07.97 р. N 499/97-ВР,
в редакції Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
 від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців.

5. Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями за весь термін його дії. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від додаткового внесення плати за торговий патент на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Стаття 5. Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу

1. Патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

2. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

(абзац перший частини другої статті 5 в редакції
Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів).

Надання послуг у сфері грального бізнесу поза межами відведених на ці цілі приміщень або будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів, не дозволяється.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).

3. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):

для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 гривень;

(абзац другий частини третьої статті 5
 у редакції Закону України від 19.10.99 р. N 1160-XIV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

для використання грального столу з кільцем рулетки - 192000 гривень;

(абзац третій частини третьої статті 5
 у редакції Закону України від 19.10.99 р. N 1160-XIV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 144000 гривень за кожний стіл;

(абзац четвертий частини третьої статті 5
 у редакції Закону України від 19.10.99 р. N 1160-XIV,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
 від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 6000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку);

(абзац п'ятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду;

(абзац шостий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 7200 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

(абзац сьомий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
 від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

(частина третя статті 5 у редакції
Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

4. Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не дає права на здійснення грального бізнесу, не зазначеного у такому патенті.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

5. Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

(статтю 6 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
частина друга статті 6 у редакції
 Закону України від 15.07.99 р. N 962-XIV,
виключена згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 849-IV)

Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

(статтю 6 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
частина третя статті 6 у редакції
 Закону України від 15.07.99 р. N 962-XIV)

Стаття 7. Порядок використання торгового патенту

1. Торговий патент повинен бути розміщений:

на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; 

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності;

(абзац четвертий частини першої статті 7 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

у пунктах обміну іноземної валюти;

у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

(абзац шостий частини першої статті 7 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

2. Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється.

Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), дійсний на території України.

(абзац другий частини другої статті 7 із змінами,
 внесеними згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Стаття 7¹. Виключена

Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності
за порушення вимог цього Закону

1. Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність:

за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті;

(абзац другий частини першої статті 8
 у редакції Закону України від 13.12.2001 р. N 2881-III)

за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;

за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;

за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту;

за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

2. До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької діяльності зупиняється.

3. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

4. Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у разі порушення вимог цього Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 12.07.96 р. N 324/96-ВР,
у редакції Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

Стаття 9. Заключні положення

1. Частину першу статті 9 виключено

(частина перша статті 9 у редакції
Закону України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
 виключено згідно із Законом
 України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

2. Частину другу статті 9 виключено

(згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
у зв'язку з цим частини третю - п'яту
 вважати відповідно частинами другою - четвертою)

2. Порядок обліку фінансових результатів, одержаних суб'єктом підприємницької діяльності від здійснення операцій, що підлягають патентуванню згідно з нормами цього Закону, встановлюється Міністерством фінансів України.

3. Контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.

(частина третя статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

4. Суми штрафів, що стягуються державним податковим органом, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем плати за торговий патент.

(частина четверта статті 9 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)

(дію частини четвертої статті 9 зупинено на 2003 рік
 згідно із Законом України від 26.12.2002 р. N 380-IV,
на 2004 рік - згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
 на 2005 рік - згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
  від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
 на 2006 рік - згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV)

5. Положення абзацу другого частини першої статті 2, статті 3², частини другої статті 6, статті 7¹ цього Закону застосовуються в порядку експерименту на обмежених територіях, які визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування. Експеримент припиняється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, але не раніше одного року після його початку.

(статтю 9 доповнено частиною п'ятою згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР,
 частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 13.12.2001 р. N 2881-III)

6. Кабінет Міністрів України за поданням органів місцевого самоврядування може достроково припинити проведення експерименту, якщо його наслідком буде істотне зменшення надходжень до відповідних бюджетів та до державних цільових фондів. 

(статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 10.02.98 р. N 102/98-ВР)