МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 10 жовтня 1997 року N 7
Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 5 лютого 1998 року N 18
Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. до N 25554/3, 25555/1 наказую:
1. Затвердити Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (додаються).
2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади довести ці Рекомендації до підприємств, організацій та установ.
Перший заступник Міністра |
І. Сахань |
ПОГОДЖЕНО: |
|
Перший заступник Міністра
економіки України |
В. Роговий
|
Перший заступник Міністра
юстиції України |
Б. Стичинський
|
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мінпраці
та соціальної політики України
від 10 жовтня 1997 р. N 7 |
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці
1. Ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
2. Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись.
3. Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.
Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.
(абзац другий пункту 3 у редакції наказу Міністерства
праці та соціальної політики України від 05.02.98 р. N 18)
4. На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв'язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.
5. Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:
осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.
6. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати
орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.
(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 05.02.98 р. N 18)
7. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.
8. Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.
____________
Надруковано:
"Праця і зарплата",
N 23, грудень, 1997 р.