Щодо адміністрування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Письмо ГНАУ 14316/7/17-0317 Версия 2009-09-04

Відповідно до статті 5 Закону сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані ж протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Якщо придбано декілька транспортних засобів і вони послідовно реєструються впродовж 10 днів, то відомості про такі транспортні засоби платник податку має право включити до одного розрахунку суми податку за умови, що на дату подання цього розрахунку до податкового органу по кожному з включених до розрахунку транспортних засобів не минуло 10 днів з дня їх реєстрації.

Наприклад, якщо придбані транспортні засоби зареєстровані відповідно 07.08.2009 р., 11.08.2009 р., 12.08.2009 р. та 18.08.2009 р., то платник податку має право:

- або включити до одного розрахунку транспортні засоби зареєстровані 07.08.2009 р., 11.08.2009 р., 12.08.2009 р. та подати окремий розрахунок за транспортний засіб, зареєстрований 18.08.2009 р.;

- або подати окремий розрахунок по транспортному засобу, зареєстрованому 07.08.2009 р. та включити до другого розрахунку транспортні засоби, зареєстровані 11.08.2009 р., 12.08.2009 р. та 18.08.2009 р.

Якщо платник податку не скористався цим правом і 10-денний строк подання розрахунку з дати реєстрації транспортного засобу минув, то по такому транспортному засобу він зобов'язаний подати розрахунок окремо.

З дня подання розрахунку до органу державної податкової служби податок, самостійно визначений платником у розрахунку, вважається узгодженим і не може бути оскарженим платником в адміністративному або судовому порядку. Якщо останній день строку подання розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Розрахунок може бути надано до податкових органів в електронному вигляді, а також може бути надіслано поштою з повідомленням про вручення, але не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну сплати.

У разі порушення 10-денного строку подання розрахунку по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", із змінами та доповненнями, застосовуються штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

У випадку одночасної реєстрації декількох транспортних засобів та перевищення десятиденного терміну подання розрахунку від дня реєстрації по всіх цих транспортних засобах, подається один розрахунок на всі транспортні засоби, зареєстровані в один день. Відповідно застосовується і одна штрафна санкція у розмірі 170 гривень.

(пункт 8 у редакції листа Державної податкової
 адміністрації України від 04.09.2009 р. N 19067/7/17-0317)

9. Щодо подання уточнюючого розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Порядок виправлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданому Розрахунку, викладено в пп. 13 - 19 Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який затверджено наказом ДПА України від 17.09.2001 р. N 373 (далі - Порядок 373).

Відповідно до цього Порядку платник податку, який самостійно виявив помилки, що містяться в раніше поданому ним Розрахунку, зобов'язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники. При поданні нового Розрахунку у зв'язку з уточненням даних у титульній його частині ставиться позначка "Х" у графах "Уточнений розрахунок" і "Розрахунок на 200_  рік".

До уточненого Розрахунку вносяться всі транспортні засоби, перелічені в Розрахунку, що "виправляється", але без допущених раніше помилок. До уточненого Розрахунку додається довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

10. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України в разі наявності на обліку транспортних засобів, які відповідно до чинного законодавства є об'єктами оподаткування зазначеним податком.

Верховною Радою України 27 грудня 2007 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 107-VI (далі - Закон N 107-VI), пунктом 15 розділу II якого внесено зміни до Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.91 р. N 1934-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1934-XII).

Згідно Прикінцевих положень Закону N 107-VI він набрав чинності з 1 січня 2008 року.

Відповідно внесених змін до Закону N 1934-XII, "земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування".

Зазначена норма діяла до прийняття 03.06.2008 Закону України N 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон 309-VI). З 04.06.2008 зазначена норма згідно пункту 1 розділу II Закону 309-VI пункт 15 розділу II Закону N 107-VI втратила чинність.

Починаючи з 04.06.2008 року набирають чинність інші норми Закону 309-VI, згідно яких частина друга статті 14 Закону N 1934-XII викладається знову у тій самій редакції яка діяла з початку 2008 року, а саме:

Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1251-XII) визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Частинами 1 і 3 статті 1 Закону N 1251-XII передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування.

Податок з власників транспортних засобів є майновим податком і, відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), платниками податку з власників транспортних засобів є зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Податок сплачується за власні транспортні засоби, що знаходяться на балансі підприємств, при цьому на його сплату не впливають такі фактори, як обмеженість використання, не експлуатація транспортних засобів чи експлуатація не повний рік. Застосоване в статті 1 Закону N 1963-XII поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону N 1963-XII податок з власників наземних транспортних засобів юридичних осіб сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Коло осіб, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначено статтею 4 Закону N 1963-XII.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963-XII сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані ж протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Обчислення і сплата податку здійснюється відповідно до статті 6 Закону N 1963-XII, якою передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Враховуючи зазначене, військові частини та установи підпорядковані Міністерству оборони зобов'язані дотримуватись вимог чинного податкового законодавства та сплачувати податок з власників транспортних засобів.

11. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів за орендовані транспортні засоби.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11 грудня 1991 року N 1963-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Постановою КМУ N 1306 від 10.10.2001 р. "Про Правила дорожного руху" визначено, що власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.

Отже, враховуючи викладене вище, у випадку передачі транспортних засобів оренду платником податку з власників транспортних засобів є орендодавець (юридична чи фізична особа - власник транспортного засобу) щодо транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України на його ім'я.

Якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, то відповідно до ст. 6 Закону податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

12. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів за автомобілі швидкої допомоги.

Об'єктами оподаткування податку з власників транспортних засобів є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), зазначені у статті 2 цього Закону, зокрема, автомобілі спеціального призначення, крім тих що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних та швидкої допомоги).

УКТЗЕД покладено в основу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), на якій ґрунтується Митний тариф України, затверджений Законом України від 05.04.2001 р. N 2371-III "Про Митний тариф України".

Щодо органу, якому належить компетенція по визначенню кодів УКТЗЕД, то відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. N 1863 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", із змінами і доповненнями, ведення УКТЗЕД здійснюється Державною митною службою України.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. N 92-IV, із змінами і доповненнями, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Так, відповідно роз'яснень Держмитслужби (лист від 12.06.2007 р. N 11/1-29/5820-ЕП) транспортні засоби, залежно від їх типів та призначення, поділяються на:

а) пасажирські, які в залежності від кількості визначених виробником автомобіля місць для пасажирів класифікуються у товарних позиціях 8702 або 8703 за УКТЗЕД;

б) автомобілі легкові та інші транспортні засоби, призначені для перевезення людей (крім автомобілів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі, фургони та гоночні автомобілі:

в) вантажні, що класифікуються в товарній позиції 8704 за УКТЗЕД;

г) спеціального призначення (товарна позиція 8705 за УКТЗЕД) - спеціально сконструйовані або пристосовані для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції, тобто основною метою застосування транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.

До товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД відносяться моторні транспортні засоби, призначені для перевезення не більше 9 осіб, включаючи водія, а саме:

- легкові автомобілі - це пасажирські автомобілі, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки із кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем для водія включно;

- вантажопасажирські автомобілі - автомобілі, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення як пасажирів так і вантажів.

Таким чином, згідно з поясненнями до товарної позиції 8703, зокрема, включаються автомобілі швидкої допомоги.

Що стосується товарної позиції 8705, то згідно з поясненнями до цієї товарної позиції до неї включаються, зокрема, пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. Тобто такі транспортні засоби мають бути спеціально сконструйованими або пристосованими для розміщення різних пристроїв, які дають їм можливість виконувати специфічні нетранспортні функції.

Зважаючи на зазначене, при вирішенні питання щодо віднесення транспортних засобів до об'єктів оподаткування, необхідно враховувати галузеві нормативні документи, які визначають перелік обов'язкового та додаткового оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги, а також умови реєстрації цих транспортних засобів, яка проводиться згідно з Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388, та Державного стандарту України "Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення" (ДСТУ 2984-95) за переліком спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних. 

13. Щодо сплати податку за викрадений автомобіль.

У відповідності з статтею 6 Закону 1963-XII, у разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджується відповідними документами органів, якими порушено відповідну кримінальну справу.

Таким чином, в разі викрадення транспортного засобу платник має право припинити сплату податку з власників транспортних засобів. Припинення сплати податку юридичними особами у даному випадку здійснюється аналогічно до порядку зазначеному в частині 3 статті 5 Закону, де передбачено проведення перерахунку розміру податку за зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані) транспортні засоби.

Тобто, у разі викрадення транспортного засобу протягом року, за умови підтвердження відповідними органами факту викрадення, здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому викрадено такий транспортний засіб.

У разі повернення викраденого транспортного засобу у порядку визначеному статтею 5 Закону 1963-XII юридична особа повинна сплатити податок за кількість місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця в якому було повернуто викрадений транспортний засіб та подати розрахунок суми податку на повернуті транспортні засоби.

14. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів, якщо транспортні засоби зареєстровані в ДАІ, а обліковуються на балансі підприємства як товар.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", товари - це матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291, із змінами та доповненнями, на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

А згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Одним з об'єктів основних засобів є транспортні засоби.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Відповідно до ст. 6 Закону 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963-XII, із змінами та доповненнями, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Отже, якщо підприємство має власні транспортні засоби, що використовувалися та зареєстровані в органах ДАІ, вони будуть виключені із складу активів (списані з балансу) тільки у разі продажу, для чого необхідно буде їх зняти з обліку в органах ДАІ. Але, поки такі транспортні засоби не зняті з обліку в органах ДАІ та не продані, вони є активами підприємства (не списані з балансу) і підприємство за них повинно сплачувати податок на загальних підставах.

В тому разі, коли на балансі підприємства обраховуються транспортні засоби придбані для їх подальшого продажу (в якості товару) та які не підлягають реєстрації в органах ДАІ за таким підприємством-продавцем у випадках передбачених діючим законодавством, по таких транспортних засобах податок з власників транспортних засобів не обраховується та не сплачується.

15. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів під час реєстрації транспортного засобу вперше в Україні.

Відповідно до частини 5 статті 94 Конституції України прийняті та підписані Президентом України закони набирають чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими законами, але не раніше дня їх опублікування.

Згідно з Указом Президента України від 10.06.97 р. N 503 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", газета "Урядовий кур'єр" є офіційним друкованим виданням і офіційно оприлюднений в зазначеній газеті закон, набирає чинності з моменту опублікування (якщо законом не передбачено інше). Закон N 427-V опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" 30.12.2006 р.

Враховуючи зазначене, набрання чинності нової редакції Закону N 1963-XII припадає на 1 січня 2007 року.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) у статті 2 Закону.

Відповідно до статті 5 Закону 1963-XII, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед першою реєстрацією в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Статтею 6 Закону N 1963-XII визначено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Враховуючи викладене, податок з власників транспортних засобів на транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України з метою вільного використання та вперше реєструються в Україні, справляється за ставками, чинними на день реєстрації цих транспортних засобів, з урахуванням строку їх використання, незалежно від дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та дати проведення митного оформлення.

16. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів за колісні навантажувачі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11 грудня 1991 року N 1963-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об'єктами оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), зазначені у статті 2 цього Закону.

УКТЗЕД покладено в основу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), на якій ґрунтується Митний тариф України, затверджений Законом України від 05.04.2001 р. N 2371-III "Про Митний тариф України", із змінами та доповненнями.

Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Митний тариф є невід'ємною частиною Закону України "Про Митний тариф України".

Митний тариф України взагалі складається із 21 розділу і містить кодування таких товарів, як живі тварини, мінеральні продукти, продукцію хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, каучук, гуму, взуття, механічне обладнання, зброю, інше. Транспортні засоби, устаткування та пристрої, пов'язані з транспортом визначені у розділі XVII митного тарифу. Відповідно до статті 2 Закону об'єктами оподаткування є транспортні засоби зазначені в товарних позиціях 8701 - 8705, 8711 товарної групи 87 "Автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні транспортні засоби, їх частини та пристрої" та товарної позиції 8903 (крім надувних човнів) товарної групи "Плавучі засоби морські або річкові".

Порядок ведення УКТЗЕД затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. N 1863 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 92 (далі - Порядок N 92). Порядком N 92 визначено процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Порядку N 92 ведення УКТЗЕД здійснює Державна митна служба України

Згідно до статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. N 92-IV, із змінами і доповненнями, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, тобто, на Держмитслужбу покладено право здійснення остаточних висновків щодо визначення кодів ТН ЗЕД.

Враховуючи вищезазначене, для визначення об'єктів оподаткування ДПА України користуються саме Митним тарифом України та поясненнями до нього, або УКТЗЕД.

У випадку, коли колісний навантажувач по своєму типу буде класифікуватися у товарних позиціях 8427 "Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням, використовувані на підприємствах", 8429 "Самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, трамбувальні машини та дорожні котки:", або інших товарних позиціях групи 84 "Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини", зазначений транспортний засіб не повинен оподатковуватись податком з власників транспортних засобів.

17. Хто є платником податку з власників транспортних засобів - власник чи від його імені особа, якій це право передано і на балансі якої обліковуються передані в фінансовий лізинг транспортні засоби?

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється на підставі Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями (далі - Закон), яким визначено платників податку, об'єкти оподаткування, ставки та строки його сплати.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону податок з власників наземних транспортних засобів юридичних осіб сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Відповідно до ст. 6 Закону податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичною особою самостійно. Розрахунок суми податку складається на підставі звітних даних (балансу) про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається юридичною особою до податкових органів за місцем реєстрації транспортних засобів у порядку і строки, встановлені Законом.

Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями) і сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.

Якщо такі транспортні засоби протягом поточного року придбаваються юридичною особою у випадку, передбаченому статтею 5 Закону, ця юридична особа, як їх власник, повинна в 10-денний термін після їх реєстрації (реєстрація власниками належних їм транспортних засобів повинна проводитися протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи) подати розрахунок суми податку за придбані транспортні засоби до відповідного податкового органу і сплатити податок перед їх реєстрацією в порядку, визначеному Законом.

Згідно із Законом України від 22 травня 1997 року N 283 "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає передання у користування орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим за певних умов (пп. 1.18.2 п. 1.18 ст. 1 цього Закону), однією з яких є придбання орендарем об'єкта лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі. Тобто передбачається обов'язкова подальша передача права власності на такі основні фонди, у тому числі на автомобільний транспорт, орендарю.

Отже, враховуючи викладене вище, у випадку передачі транспортних засобів у фінансовий лізинг (оренду) платником податку з власників транспортних засобів є орендодавець (юридична чи фізична особа - власник транспортного засобу) щодо транспортних засобів, зареєстрованих в органах ДАІ МВС України на його ім'я, а сплата податку та подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів повинна здійснюватися за місцем реєстрації транспортних засобів, незалежно від місця фактичного використання транспортного засобу.

18. Чи повинні приватні підприємці подавати до податкової інспекції розрахунок податку з власників транспортних засобів, які знаходяться у їх власності?

Вимогу про необхідність подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів платниками цього податку встановлено частиною третьою статті 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963).

Відповідно до ст. 6 Закону 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963-XII, із змінами та доповненнями, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

У відповідності до статті 5 Закону N 1963-XII, фізичні особи податок з власників транспортних засобів сплачують - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд при наявності документів, що підтверджують сплату податку. Тобто, власники транспортних засобів зобов'язані пред'являти органу, який здійснює першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року N 435-IV юридична особа - це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Таким чином, якщо транспортний засіб придбано особою, яка відповідно до статті 58 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. N 436-IV зареєстрована як підприємець без статусу юридичної особи, то такий приватний підприємець не повинен подавати розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до вимог статті 6 Закону 1963-XII.

19. Чи надається пільга по податку з власників транспортних засобів учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС I категорії, який має у власності легковий автомобіль (об'єм двигуна - 1952 куб. см, число сидячих місць - сім), якщо у свідоцтві про реєстрації транспортного засобу виданого МРЕВ зазначено тип автомобіля - "пасажирський-В", а не "легковий"?

Згідно розділу XVII додатка до Закону N 2371-III "Про Митний тариф України", до коду 8703 - включаються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі - фургони та гоночні автомобілі. У цій товарній позиції термін "вантажно-пасажирський автофургон" означає транспортні засоби з максимальною кількістю в дев'ять місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір яких може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів.

Статтею 4 Закону N 1963-XII визначено категорії громадян, які мають пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, відносяться особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти - інваліди за поданням органів соціального захисту), які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Пільги, визначені статтею 4 Закону, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в цій статті транспортні засоби Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

20. Щодо сплати фізичними особами податку з власників транспортних засобів при перереєстрації транспортних засобів у зв'язку з заміною двигуна.

Пунктом 35 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388, із змінами та доповненнями (далі - Постанова N 1388), визначено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власника - юридичної особи, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, яка є власником транспортного засобу, а також кольору, марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших вузлів та агрегатів, що мають ідентифікаційні номери.

Пунктом 38 Постанови N 1388 визначено, що перереєстрація транспортного засобу у зв'язку із заміною двигуна здійснюється у разі зміни типу двигуна, його ваги, робочого об'єму і потужності.

Враховуючи вищезазначене, коли при перереєстрації транспортного засобу його власником у зв'язку з заміною двигуна збільшується робочий об'єм двигуна такого транспортного засобу, то такий власник повинен сплатити податок з власників транспортних засобів відповідно ставок, визначених статтею 3 Закону N 1963-XII.

В тому разі, якщо перереєстрація транспортних засобів відбувається протягом року, то податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено перереєстрацію транспортного засобу. У випадку, коли власником транспортного засобу до перереєстрації транспортного засобу було сплачено податок з власників транспортних засобів в поточному році під час технічного огляду, то в даному випадку при перереєстрації необхідно сплатити різницю між сумою податку яка обрахована за новим об'ємом циліндрів двигуна та річною сумою податку, що була сплачена під час технічного огляду.

21. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів фізичних осіб, за транспортні засоби, які протягом тривалого періоду не експлуатувалися.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963-XII, із змінами та доповненнями, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до статті 5 Закону N 1963-XII, фізичні особи сплачують податок з власників транспортних засобів - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд при наявності документів, що підтверджують сплату податку.

Власники транспортних засобів зобов'язані пред'являти органу, який здійснює першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Якщо документи про сплату податку або документи, які дають право на користування пільгами, відсутні, то реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не проводиться.

Відповідно до Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 141, власники транспортних засобів зобов'язані подати належні їм транспортні засоби для технічного огляду на місці і в термін, визначений відповідним органом, що провадить технічний огляд. 

При неможливості подання транспортного засобу на місце технічного огляду (через несправність чи з інших причин) у встановлений строк його власник сплачує податок за цей транспортний засіб на загальних підставах, а документ про сплату податку пред'являє органу, який провадить технічний огляд, разом з письмовою заявою про неможливість подання транспортного засобу для технічного огляду.

Таким чином, за транспортні засоби, що не експлуатуються (через несправність автомобіля, хворобу власника, відрядження тощо), податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів сплачується на загальних підставах за повний рік.

22. Щодо періоду за який сплачується податок перед проходженням техогляду, якщо податок не сплачувався за останні п'ять років.

Згідно ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.91 р. N 1963-XII (із змінами і доповненнями), яким встановлюється даний податок, перед проходженням техогляду власник транспортного засобу, який не сплачував податок тривалий період, повинен сплатити його не більш як за три попередні роки.

23. Щодо ставок податку при першій реєстрації в Україні, якщо автомобіль був ввезений на територію України та розмитнений до восьми років і після ввезення його на територію України не експлуатувався та не використовувався, так як потребував капітального ремонту і не був зареєстрований в органах ДАІ.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) у статті 2 Закону.

Відповідно до статті 5 Закону 1963-XII, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед першою реєстрацією в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Статтею 6 Закону N 1963-XII визначено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Щодо визначення ставок податку при першій реєстрації транспортних засобів в Україні, під поняттям "нові транспортні засоби" слід розуміти транспортні засоби, які ніколи не були зареєстровані.

Поняття "транспортні засоби, що використовувались", означає транспортні засоби, які були зареєстровані щонайменше один раз, тобто такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби.

Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважається перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Враховуючи викладене, податок з власників транспортних засобів на транспортні засоби, що ввозяться на митну територію України з метою вільного використання та вперше реєструються в Україні, справляється за ставками, чинними на день реєстрації цих транспортних засобів, з урахуванням строку їх використання, незалежно від дати ввезення транспортного засобу на митну територію України і дати проведення митного оформлення, в також його технічного стану.

24. В якому розмірі платник повинен сплачувати податок з власників транспортних засобів при знятті транспортного засобу з реєстрації за повний рік або за кількість місяців поточного року протягом яких транспортний засіб був зареєстрований, включаючи місяць зняття з обліку?

Відповідно до статті 5 Закону N 1963-XII, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед першою реєстрацією в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Статтею 6 Закону 1963-XII визначено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Враховуючи те, що норми статті 6 Закону 1963-XII передбачають сплату податку за транспортні засоби, придбані фізичними особами протягом року, крім тих, які вперше реєструються в Україні, залежно від кількості місяців що залишились до кінця року, при знятті з обліку транспортного засобу власник повинен пред'явити квитанцію про сплату податку за попередній рік, якщо автомобіль був зареєстрований в попередньому році, та за кількість місяців поточного року протягом яких транспортний засіб був зареєстрований, включаючи місяць зняття з обліку.

25. Чи є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів шляхо-будівельна техніка, а саме автогрейдери?

Об'єктами оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), зазначені у статті 2 цього Закону.

УКТЗЕД покладено в основу Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), на якій ґрунтується Митний тариф України, затверджений Законом України від 05.04.2001 р. N 2371-III "Про Митний тариф України", із змінами та доповненнями.

Автогрейдери відповідно до УКТЗЕД належать до групи 84 "Реактори ядерні, котли, машини, апарати і механічні пристрої; їх частини" Розділу XVI "Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку по телебаченню та частини і приладдя до них" та класифікуються за кодом 8429, тобто не належать до транспортних засобів, а тому згідно з Законом N 1963 вони не є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

26. Чи оподатковуються тролейбуси податком з власників транспортних засобів?

До товарної позиції 8702 включаються всі моторні транспортні засоби, призначені для перевезення десяти людей і більше включаючи водія.

До цієї товарної позиції включаються звичайні та міжміські автобуси; тролейбуси (з живленням від контактної мережі) і "гіробуси", принцип дії яких полягає в тому, що кінетична енергія накопичується в обертальному з великою швидкістю маховику і використовується для приведення в дію електрогенератора, який живить електромотор.

До цієї товарної позиції також включаються автобуси, що можуть бути перетворені в залізничні вагони шляхом заміни коліс і блокування рульового керування, причому двигун залишається тим самим.

Слід зазначити, що тролейбуси (із живленням від контактної мережі) не є об'єктами оподаткування у зв'язку з тим, що обчислення податку для наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна (для автомобілів з електродвигуном - код 8703 90 10 00) кожного виду і марки транспортних засобів.

27. Щодо оподаткування автомобілів сміттєвозів.

Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, відносяться до коду 8705 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, на якій базується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД - товарна номенклатура), яка покладена в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України, що затверджена Законом України від 05.04.2001 N 2371-III "Про Митний тариф України", із відповідними змінами і доповненнями, які є об'єктами оподаткування відповідно до статті 2 Закону N 1963-XII.

Відповідно до статті 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. N 92-IV, із змінами і доповненнями, визначено, що митні органи відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, тобто, на Держмитслужбу покладено право здійснення остаточних висновків щодо визначення кодів ТН ЗЕД.

Згідно до роз'яснення Державної митної служби України (лист від 11.04.2000 N 11/3-3273) до товарної позиції 8705 - "Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання шляхів, автомобілі з рентгенівськими установками)" включається ряд типів машин, вироблених або пристосованих, обладнаних різними пристроями, що дають їм можливість виконувати визначенні не транспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу з цієї позиції не є перевезення людей або вантажів.

Наприклад, до позиції 8705 відносяться: автомобілі, обладнані драбинами або підйомними платформами для ремонту контактних підвісних мереж вуличного освітлення; автомобілі із стрілою, яка регулюється, та платформою для кінознімального або телевізійного обладнання; автомобілі, які застосовуються для чистки вулиць, канав, аеродромних злітно-посадочних смуг; автокрани; автобурові; пересувні лабораторії; автомайстерні, обладнані різними станками та інструментами, зварювальними пристроями.

У зазначеному листі також було визначено, що до товарної позиції 8704 - "Автомобілі вантажні" включаються:

"Звичайні вантажівки і фургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т. інш.); автомобілі і фургони усіх видів для доставки вантажів додому, фургони для переїздів із квартири на квартиру; вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т. інш.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); рефрижераторні або термоізольовані вантажівки; багатонастильні вантажівки для перевезення кислоти в ізольованих від ударів контейнерах, балонах із бутаном і т. інш.; важкі вантажівки з рамами, що відкидаються, і заглибними похилими трапами для перевезення танків, піднімальних або траншеєкопальних машин, електричних трансформаторів і т. інш.; вантажівки, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, за винятком бетономішалок за товарною позицією 8705; сміттєзбірники, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та іншими пристроями або ні."

Враховуючи вищевикладене, автомобілі-сміттєвози незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та іншими пристроями чи ні відносяться до товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" та повинні оподатковуватись за ставками, визначеними статтею 3 Закону N 1963-XII.

28. Чи має право на пільгу по сплаті податку з власників транспортних засобів інвалід Великої Вітчизняної війни у власності якого є легковий автомобіль з об'ємом двигуна 2969 куб. см?

У статті 4 Закону визначені категорії громадян, які мають пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, відносяться особи, зазначені статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного з зазначених автомобілів.

Пільги, визначені статтею 4 Закону, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Враховуючи те, що власникам легкових автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна, що перевищує вказані об'єми, пільг по сплаті податку з власників транспортних засобів названим Законом не передбачено, вони повинні сплачувати податок на загальних підставах (виходячи із всього об'єму циліндрів двигуна транспортного засобу, а не різниці, що перевищує вказану норму).

Отже, оскільки автомобіль, який знаходиться у власності інваліда Великої Вітчизняної війни, має об'єм циліндрів двигуна 2969 см³, що перевищує визначену Законом N 1963-XII пільгову норму (2500 см³), такий громадянин не звільняється від сплати податку з власників транспортних засобів за цей автомобіль.

29. Хто є платником податку: власник транспортного засобу, чи особа яка користується ним за дорученням?

У відповідності із статтею 1 Закону N 1963-XII, платниками податку є, зокрема, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 6 Закону встановлено, що якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

30. Чи може сплачувати податок з власників транспортних засобів при проходженні техогляду особа, яка керує транспортним засобом за дорученням?

Статтею 6 Закону N 1963-XII встановлено, що якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

Отже, якщо власник бажає, щоб за нього податок з власників транспортних засобів сплачувала особа, що користується його автомобілем, необхідно цей момент передбачити у дорученні на право користування транспортним засобом.

31. Щодо пільг фізичним особам по сплаті податку з власників транспортних засобів.

Відповідно до статті 4 Закону N 1963-XII від сплати податку звільняються:

• інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 796-XII), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

• учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

• особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме:

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів;

- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:

- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;

- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Підставою для надання пільг особам, зазначеним у пунктах 1 і 4 статті 14 Закону N 796-XII, із змінами та доповненнями (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені до 1 та 4 категорій), є посвідчення¹ встановленого зразка.

____________
¹ Посвідчення, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами та доповненнями.

• особи, зазначених у статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Стосовно осіб, зазначених у статтях 4 - 11 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. N 3551-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 3551-XII), то у зв'язку із введенням з 1 січня 1994 р. в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до виготовлення нових бланків посвідчень ветеранів війни Міністерство соціального захисту і Генеральний штаб Збройних Сил України (спільним листом від 20.12.93 р. N 05-250/4-04, від 23.12.93 р. N 115/5/8978) визначили Перелік документів, що підтверджують право на пільги, передбачені цим Законом, та на підставі одного з яких вони надаються.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 1994 р. N 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (із змінами та доповненнями) затвердив Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, яким встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з цим Положенням, посвідчення ветеранам війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни), особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною видаються на підставі одного з документів, зазначених у вищезгаданому Переліку спільного листа Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.

Оскільки згідно з Положенням посвідчення інвалідів війни, учасників війни та прирівняних до них осіб, видані відповідними органами колишнього СРСР, союзних республік, які існували на його території, України та інших незалежних держав, що утворилися на його території, за зразками, що діяли на 1 січня 1992 р., залишаються на збереженні у ветеранів війни, то у випадку, якщо ці громадяни не отримали відповідних нових посвідчень, пільги зазначеним громадянам можуть надаватися на підставі одного з документів, перелічених у згаданому спільному листі Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.

Особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором.

У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається органом, який його видав.

• особи зазначені в статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (ветерани праці та особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною).

Відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.93 р. N 3721-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 3721-XII), визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).

Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці та повні кавалери ордена Трудової Слави (документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Соціалістичної праці та повних кавалерів ордену Трудової Слави, та засвідчують особу нагородженого - книжка Героя Соціалістичної праці, орденська книжка).

Щодо можливості віднесення ветеранів військової служби до ветеранів праці, то відповідно до роз'яснення Правового управління Міністерства оборони України (лист N 204/2/507 від 13.04.2000 року), при вирішенні цього питання слід керуватися статтею 6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Таким чином, якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у статті 6 цього Закону (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року N 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.

Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, із змінами та доповненнями.

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).

• Інваліди незалежно від групи інвалідності (особи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі і захисті). Підставою для надання пільги є пенсійне посвідчення або довідка лікарняно-трудової експертної комісії.

Що стосується питань, які виникають при розгляді можливості надання пільги одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, забезпечення автомобілем здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", із змінами та доповненнями. Забезпечення автомобілями інвалідів за місцем проживання і реєстрації здійснюється Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрацій.

Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним.

Перелік медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.

Відповідно цього порядку реєстраційні документи на автомобіль оформлюються на інвалідів, а недієздатним інвалідам і дітям-інвалідам - на їх законних представників.

У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться позначка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права керування ним без дозволу головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться відмітка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту, передачу права керування автомобілем члену сім'ї (у разі потреби), а також про заборону відчуження автомобіля.

Отже, якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда документа, що підтверджує інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, податок з власника такого транспортного засобу не справляється.

Пільги відповідно до пунктів "а - б" статті 4 Закону України N 1963-XII надається зазначеним в цьому пункті категоріям громадян відносно одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 см3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Отже, пільга фізичним особам по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надається визначеним у пунктах (а) і (б) статті 4 Закону N 1963-XII категоріям громадян за один легковий автомобіль або мотоцикл чи човен моторний, що відповідають вказаним в статті 4 Закону N 1963-XII параметрам (умовам).

Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в статті 4 Закону N 1963-XII транспортні засоби Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.

Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного з зазначених автомобілів.

Для отримання пільги потрібно, щоб легковий автомобіль було до 1990 р. включно зареєстровано в Україні. Якщо легковий автомобіль до 1990 р. в Україні не обліковувався, а був ввезений та зареєстрований наприклад у 1994 р., то власнику такого автомобіля не надається право на пільгу. Пільга надається останньому власнику легкового автомобіля, якщо цей автомобіль до 1990 р. включно було зареєстровано в Україні за будь-яким власником. Щодо вантажних автомобілів то зазначена пільга надається незалежно від країни виробництва та дати реєстрації такого транспортного засобу в Україні.

Слід зазначити, що вказана пільга надається щодо одного легкового автомобіля або одного вантажного автомобіля за вибором платника податку.

Пільги, визначені статтею 4 Закону, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Законом 1963-XII також передбачається, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень мають право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

32. Щодо пільг по податку з власників транспортних засобів ветеранам органів внутрішніх справ.

У статті 4 Закону 1963-XII визначені категорії громадян, які мають пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, відносяться особи, зазначені у статтях 6 і 8 Закону України від 16.12.93 р. N 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (далі - Закон N 3721-XII), які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.

Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного з зазначених автомобілів.

До переліку осіб, визначених в статті 6 Закону N 3721-XII, ветерани внутрішніх справ не віднесені. Згідно вказаної статті, ветеранами праці визнаються, громадяни які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).

Якщо ветеран органів внутрішніх справ має трудовий стаж, передбачений в статті 6 Закону N 3721-XII (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.

Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, із змінами та доповненнями.

Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року N 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).

Враховуючи вищезазначене, для отримання пільги по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при проходженні технічного огляду автомобіля Вам потрібно надати органам ДАІ посвідчення "Ветерана праці".

Пільги, визначені статтею 4 Закону, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в цій статті транспортні засоби Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.

Фізичними особами - податок сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

33. Щодо класифікації згідно УКТЗЕД броньованих автомобілів, що використовуються для інкасації.

З метою виключення випадків неправильності класифікації броньованих автомобілів, призначених для перевезення готівкової грошової маси і цінностей службами інкасації та обладнаних спеціальними пристроями (світловими та звуковими сигналами, радіостанціями, сейфами тощо), Державна митна служба України листом від 01.03.2000 р. N 21/3-681-ЕП повідомила, що відповідно до вимог УКТЗЕД зазначені автомобілі не можуть бути віднесені до позиції 8705.

В залежності від наявності місць для сидіння, які розташовані за місцем водія, або пристроїв для їх кріплення, вище вказані автомобілі класифікуються в товарних позиціях УКТЗЕД 8703 або 8704.

34. Щодо оподаткування великотоннажних автомобілів марки "БелАЗ".

Згідно з вимогами УКТЗЕД великотоннажні автомобілі марки "БелАЗ" класифікуються в товарній позиції 8704 "Автомобілі вантажні" до якої, зокрема, відносяться і самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом чи днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення грунту, породи чи інших матеріалів. Ці автомашини, що можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть пересуватися по м'якому грунту. До цієї товарної позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди, а саме класифіковані в підсубпозиціях 8704 10 110 - 8704 10 900 автомашини, що призначаються для використання в кар'єрах, рудниках чи на будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення грунту, гравію, цементу тощо. Зазначені підсубпозиції також охоплюють транспортні засоби меншого розміру, які використовуються на будівельних майданчиках для зазначених цілей.

Отже, великотоннажні автомобілі-самоскиди марки "БеЛАЗ", призначені для використання поза дорожньою мережею, є об'єктом оподаткування, за УКТЗЕД визначені під кодом 8704 "Автомобілі вантажні" і відповідно - оподатковуються за ставкою, встановленою статтею 3 Закону 1963-XII, залежно від об'єму циліндрів двигуна.

35. Щодо класифікації автомобілів-цистерн згідно УКТЗЕД.

Згідно з вимогами УКТЗЕД, автомобілі, в залежності від технічних характеристик та призначення класифікуються у відповідних товарних позиціях.

Зокрема, у поясненнях до товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" зазначено, що автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні) відносяться саме до даної товарної позиції.

Відповідно до роз'яснення Державної митної служби України (лист від 11.04.2000 N 11/3-3273) до товарної позиції 8705 - "Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання шляхів, автомобілі з рентгенівськими установками)" включається ряд типів машин, вироблених, або пристосованих, обладнаних різними пристроями, що дають їм можливість виконувати визначенні не транспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу з цієї позиції не є перевезення людей або вантажів.

Наприклад, до позиції 8705 відносяться: автомобілі, обладнані драбинами або підйомними платформами для ремонту контактних підвісних мереж вуличного освітлення; автомобілі із стрілою, яка регулюється, та платформою для кінознімального або телевізійного обладнання; автомобілі, які застосовуються для чистки вулиць, канав, аеродромних злітно-посадочних смуг; автокрани; автобурові; пересувні лабораторії; автомайстерні, обладнані різними станками та інструментами, зварювальними пристроями.

Таким чином, автомобілі-цистерни (паливозаправники скрапленого газу), не можна віднести до вищезазначеної категорії транспортних засобів, оскільки вони призначені для перевезення хоч і спеціалізованого, але вантажу, - скрапленого газу.

Враховуючи вищевикладене, автомобілі-цистерни (паливозаправники скрапленого газу) незалежно від того, обладнанні вони насосами, чи ні відносяться до товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" та повинні оподатковуватись за ставками, визначеними для таких автомобілів.

Тому, автомобілі-цистерни класифікуються у позиції 8704, як вантажні автомобілі.

36. Щодо класифікації транспортних засобів в товарній позиції 8709 "Транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини".

Статтею 2 Закону N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11 грудня 1991 року N 1963-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), визначені транспортні засоби, що не є об'єктом оподаткування, в тому числі це - транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 8709.

Згідно з УКТЗЕД до товарної позиції 8709 "Транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини" включається група самохідних транспортних засобів, застосовуваних на заводах, складах, у доках або аеропортах для перевезення різних вантажів (товарів або контейнерів) на короткі відстані або з невеликими причепами на перонах залізничних станцій.

Подібні транспортні засоби мають багато різновидностей. Привод може бути від електродвигуна, що живиться від акумуляторних батарей або від двигуна внутрішнього згоряння, або двигуна іншого типу.

Основні особливості, властиві всім транспортним засобам вищезазначеної товарної позиції і, як правило, що відрізняють їх від транспортних засобів товарних позицій 8701, 8703 або 8704, можуть бути підсумовані таким чином:

• конструкція і конструктивні особливості роблять їх непридатними для перевезення пасажирів або вантажів дорогами або іншими суспільними артеріями пересування;

• у разі завантаження їх максимальна швидкість, як правило, не перевищує 30 - 35 км/год.;

• радіус повороту у них приблизно дорівнює довжині самого транспортного засобу.

Транспортні засоби товарної позиції 8709 зазвичай не мають закритої кабіни для водія, а водій стоїть на платформі, з якої він і керує транспортним засобом. Деякі типи транспортних засобів можуть мати захисну раму, металевий екран та ін. над місцем водія.

Вантажні транспортні засоби промислового призначення - це самохідні візки для перевезення вантажів, що мають, наприклад, платформу або контейнер (іноді пристосування для піднімання), на яких розміщуються вантажі.

Невеликі візки-цистерни типу, застосовуваного зазвичай на залізничних станційних перонах, незалежно від того, укомплектовані вони допоміжними насосами чи ні, також класифікуються у вищезазначеній товарній позиції.

Трактори, застосовувані на перонах залізничних станцій, призначаються насамперед для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, наприклад невеликих причепів. Самі вони не застосовуються для перевезення вантажів і, як правило, менші за масою і мають меншу потужність порівняно з тракторами товарної позиції 8701. Трактори цього типу також можуть застосовуватися на пірсах, складах тощо.

Оскільки в Законі 1963-XII не йдеться про те, що об'єктами оподаткування є транспортні засоби, які зареєстровані окремо в органах ДАІ чи інших органах, навпаки в цьому Законі записано, що платниками податку є, в тому числі, юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 Закону N 1963-XII є об'єктами оподаткування.

Великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби незалежно від форм власності, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, реєструються Державним комітетом України з нагляду за охороною праці - наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 1 липня 2004 року N 163 "Про затвердження Правил реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування".

Враховуючи вищевикладене, транспортні засоби, які знаходяться на балансі юридичної особи та зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства і згідно до УКТЗЕД не можуть бути класифіковані в товарній позиції 8709, повинні оподатковуватись за ставками відповідно до статті 3 Закону N 1963-XII.

37. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів за транспортні засоби, які знаходяться в оперативному управлінні Державної спеціальної служби транспорту.

5 лютого 2004 року Верховною Радою України з ухвалення Закону "Про Державну спеціальну службу транспорту" N 1449-IV на законодавчому рівні зафіксовано факт перетворення Залізничних військ Збройних Сил України в Державну спеціальну службу транспорту та закріплення її підпорядкування Міністерству транспорту України. Згідно Закону 1449-IV Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим державним органом транспорту у складі центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану.

Податок з власників транспортних засобів є майновим податком і відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), платниками податку транспортних засобів є зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) у статті 2 Закону N 1963-XII, а саме:

- трактори (колісні) - код за УКТЗЕД (далі - код) - 8701, крім гусеничних;

- тільки сідельні тягачі - код 8701 20;

- автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702;

- автомобілі легкові - код 8703;

- автомобілі вантажні - код 8704;

- автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);

- мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см - код 8711 10;

- яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) - код 8903 91;

- човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 8903 92;

- інші човни (крім спортивних) - код 8903 99.

Податок, сплачується за власні транспортні засоби, що знаходяться на балансі підприємств, при цьому на його сплату не впливають такі фактори, як обмеженість використання, не експлуатація транспортних засобів чи експлуатація не повний рік. Застосоване в статті 1 Закону N 1963-XII поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону N 1963-XII податок з власників наземних транспортних засобів юридичних осіб сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів.

Коло осіб, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначено статтею 4 Закону N 1963-XII. У той же час, для підприємств, організацій та установ, що підпорядковані Державній спеціальній службі транспорту податкові пільги цим Законом не передбачені.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963-XII сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані ж протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Обчислення і сплата податку здійснюється відповідно до статті 6 Закону N 1963-XII, якою передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Враховуючи зазначене, за транспортні засоби, які знаходяться в оперативному управлінні Державної спеціальній службі транспорту зобов'язані дотримуватись вимог чинного податкового законодавства та сплачувати податок з власників транспортних засобів.

Усі раніше надані податкові роз'яснення (крім узагальнюючих податкових роз'яснень) з питань, що включені до цього оглядового листа втрачають чинність з моменту його оприлюднення, у тому числі листи ДПА України:

лист ДПА України від 24.06.99 р. N 9244/7/17-0517

лист ДПА України від 08.02.2006 р. N 1059/6/17-0315

лист ДПА України від 18.04.2006 р. N 4338/6/17-0316

лист ДПА України від 18.04.2006 р. N 4344/6/31-1019

лист ДПА України від 14.11.2006 р. N 12878/6/17-0316

лист ДПА України від 28.02.2007 р. N 898/к/17-0315

лист ДПА України від 25.04.2007 р. N 2049/г/17-0315

лист ДПА України від 15.06.2007 р. N 3001/о/17-0315

лист ДПА України від 03.08.2007 р. N 3873/о/17-0315

лист ДПА України від 23.08.2007 р. N 4222/б/17-0315

лист ДПА України від 30.11.2007 р. N 11988/6/17-0315

лист ДПА України від 25.12.2007 р. N 12969/6/17-0316

лист ДПА України від 21.01.2008 р. N 848/7/17-0317

лист ДПА України від 02.04.2008 р. N 2953/6/17-0316

лист ДПА України від 13.06.2008 р. N 5971/6/17-0316

лист ДПА України від 13.06.2008 р. N 4874/с/17-0315

лист ДПА України від 18.07.2008 р. N 7034/6/17-0316

лист ДПА України від 29.09.2008 р. N 8707/г/17-0316

Всі інші надані податкові роз'яснення діють у частині, що не суперечать цьому оглядовому листу.