|
| Опоздавшие налоговые накладные: отображение и корректировка Налог планирование 2010-02-20
ЗАПІЗНІЛІ ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ: ВІДОБРАЖЕННЯ ТА КОРИГУВАННЯ
"Податкове планування"
№ 1 - 2, від 20 лютого 2010 р.
Людмила Тимофєєва
аудитор АФ "Контракти-Аудит"
1. Відображення запізнілих податкових накладних
У листі від 04.11.2009 р. № 24259/7/16-1517-26, який стосується податкових накладних, що надходять із запізненням, ДПАУ робить висновок дещо інший, ніж у попередніх листах.
У листі від 04.11.2009 р. № 24259/ 7/16-1517-26 ДПА України повідомляє: якщо у платника податку є докази, що податкова накладна справді отримана у звітному податковому періоді, то її слід відображати у рядку 16.4 "Інші випадки" (як ви знаєте, це коригування податкового кредиту). Що мають на увазі податківці? Розглянемо два аспекти.
1. Що ДПАУ вважає підтвердженням?
ДПАУ однозначно стверджує, що оскільки податкова накладна є звітним податковим і водночас розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799, звіти, розрахункові документи і декларації надсилаються листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні продавець має надсилати покупцю поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Іншими словами, зберігши конверт з печаткою та повідомлення про вручення, ви доведете дату отримання податкової накладної.
Ми з цим не погоджуємося. По-перше, у жодному документі не передбачено, що ви повинні підтверджувати факт отримання податкової накладної.
По-друге (і це усі прекрасно знають), лише деякі податкові накладні надсилаються поштою. А як довести факт отримання податкової накладної, якщо її нам принесли або передали?
Вважаємо, що жодних додаткових доказів, які рекомендує ДПАУ, не повинно бути. Є Реєстр отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244, та Порядок його ведення. Заносимо податкові накладні у відповідну графу Реєстру у міру їх надходження, тобто за датою отримання. Оскільки ми показали у Реєстрі, наприклад, сьогоднішню дату, то це означає, що ми отримали накладну сьогодні. І сума ПДВ по такій податковій накладній повинна відображатись у складі податкового кредиту звітного періоду (р. 10.1 Декларації).
Для підтвердження наведеної вище позиції наводимо листи ДПАУ, які на сьогоднішній день ніхто не відміняв.
2. Чому рядок 16.4?
Тепер щодо рядка 16.4 "Інші випадки" декларації з ПДВ.
Відповідно до 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:
— або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
— або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Коригування проводиться в тому випадку, коли згідно Закону платник податку відобразив господарську операцію, а в подальшому внаслідок певних обставин обставини міняються.
В даному випадку, не отримавши податкову накладну, відповідно до наведеної вище норми Закону, платник податку не має право відображати податковий кредит, а коли фактично отримує її, в нього виникає таке право. Тобто, жодного коригування не відбувається.
|
Лист ДПАУ від 04.11.2009р. № 24259/7/16-1517-26
Щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах, а отримані у звітному періоді
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкових накладних, які були виписані у попередніх періодах, а отримані у звітному періоді, та документального підтвердження затримки в одержанні таких податкових накладних і повідомляє.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі — Закон) підставою для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) є податкові накладні чи митні декларації (інші подібні документи згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 р. № 244, зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.
Отже, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку — покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі — Реєстр), затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244 "Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", із змінами та доповненнями (далі — Порядок № 244), та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.
Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 "Інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість.
Оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. № 799 (далі — Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі — звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі — поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 799 у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку.
Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку № 799).
Також пунктом 6 Порядку № 799 передбачено, що відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.
Таким чином, документальним підтвердженням у покупця – платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитка календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).
При цьому відповідно до абзацу другого пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р "Деякі питання адміністрування податку на додану вартість" нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах з порушенням вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.
Заступник голови О. ЛЮБЧЕНКО
|
2. Дві відповіді на запитання про коригування
Дві відповіді на запитання про коригування:
а) запізнілих податкових накладних;
б) податкового кредиту, сформованого при ввезенні (імпортуванні) товару, у разі зменшення ціни на товар нерезидентом.
Торік ДПАУ видала великий директивний лист "Щодо окремих питань справляння податку на додану вартість" від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517, який надіслала в усі податкові органи. Розглянемо два цікавих питання.
1. Який порядок формування податкового кредиту, якщо товари (послуги) придбавалися у період, коли платник здійснював як оподатковувані, так і звільнені від податку на додану вартість операції, а податкові накладні отримані із запізненням, коли платник здійснює тільки оподатковувані операції?
Це стосується тих, хто відображає "запізнілі" податкові накладні так, як рекомендує у своїх листах ДПАУ в рядку 16 Декларації з ПДВ.
ДПАУ у цьому листі роз'яснює, що якщо платник податку здійснює коригування попередніх періодів, то і частку використання придбаних товарів (послуг) з метою коригування податкового кредиту слід враховувати в оподатковуваних операціях того звітного періоду, показники якого коригуються (а не того, в якому таке коригування відбувається). При цьому під час коригування слід переглянути і частку використання придбаних товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.
Тобто, якщо у звітному місяці підприємство, яке здійснює оподатковувані і неоподатковувані операції отримує податкові накладні за 4 попередні місяці, то, на думку ДПАУ, слід проводити коригування щодо розподілу податкового кредиту за кожен з цих 4-х місяців.
2. Чи зобов'язаний резидент коригувати податковий кредит, сформований при ввезенні (імпортуванні) товару, у разі зменшення ціни на товар нерезидентом?
Питання важливе, хвилює багатьох платників податку і відповідь ДПАУ на нього ми почули вперше:
"Таким чином, при одержанні від нерезидента знижки на імпортований товар при незмінності показників ВМД та відповідно до нарахованих і сплачених сум податку на додану вартість при розмитненні товарів податковий кредит резидента коригуванню не підлягає".
Тобто, у разі коли вартість отриманих від постачальника-нерезидента товарів зменшилась, сума сплаченого ПДВ при ввезенні даних товарів (зазначена в ВМД) не коригується.
|
Лист ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517(витяг)
Щодо окремих питань справляння податку на додану вартість
Державна податкова адміністрація України надсилає для відома та використання в роботі відповіді на окремі питання справляння податку на додану вартість, що найчастіше надходять від платників податку та працівників органів державної податкової служби.
Заступник голови О.Любченко
Додаток до листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517
Відповіді з окремих питань справляння податку на додану вартість
...V. Особливості податкового обліку з податку на додану вартість окремих операцій
...5. Який порядок формування податкового кредиту, якщо товари (послуги) придбавалися в період, коли платник здійснював як оподатковувані, так і звільнені від податку на додану вартість операції, а податкові накладні отримані із запізненням, коли платником здійснюються тільки оподатковувані операції?
Необхідність розподілу сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) постачальникам на частини, які можуть бути включені до складу податкового кредиту, і які до складу податкового кредиту не включаються, визначено у підпункті 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість".
Так, підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Тому, якщо платник податку здійснює коригування попередніх періодів, то і частку використання придбаних товарів (послуг) з метою коригування податкового кредиту слід враховувати в оподатковуваних операціях того звітного періоду, показники якого коригуються (а не того, в якому таке коригування відбувається). При цьому під час коригування слід переглянути і частку використання придбаних товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.
...11. Чи зобов'язаний резидент коригувати податковий кредит, сформований при ввезенні (імпортуванні) товару, у разі зменшення ціни на товар нерезидентом?
Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення податку на додану вартість регулюється нормами Закону та митного законодавства та встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів податок на додану вартість, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону.
Таким чином, при одержанні від нерезидента знижки на імпортований товар при незмінності показників ВМД та відповідно до нарахованих і сплачених сум податку на додану вартість при розмитненні товарів податковий кредит резидента коригуванню не підлягає...
|
3. Якщо вам виписано дублікат податкової накладної
Ще одне питання, часто пов'язане з податковими накладними, стосується виписування дублікатів податкових накладних.
Ще одне питання, часто пов'язане з податковими накладними, стосується виписування дублікатів податкових накладних.
Бувають випадки коли платник податку з якихось причин не отримує податкову накладну, виписану постачальником (продавцем).
В такому випадку покупець просить виписати йому дублікат податкової накладної, тобто податкова накладна має позначку, як правило, у верхній частині "дублікат".
Для чого ставиться ця позначка? Продавець намагається захистити себе, щоб покупець не міг скористатися накладною двічі.
У зв'язку з цим цікавою є прийнята ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.06.2007 р. щодо спору між податковими органами і платником ПДВ про законність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за такими "дублікатами" податкових накладних.
При перевірці працівники податкової служби не врахували такі податкові накладні з позначкою "дублікат" і зменшили на суми ПДВ, зазначені в них податковий кредит покупця.
Справа розглядалась Вищим адміністративним судом України, який прийняв ухвалу на користь платника податку. Аргумент правильний і чіткий — суд послався на пп. 7.4.5 статті 7 Закону про ПДВ*, у якому визначено, що право на податковий кредит підтверджується податковими наклад ними і вантажно-митними деклараціями.
* Підпункт 7.4.5 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість":
"...7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами."
ВАСУ пише: "при цьому необхідно зазначити, що єдиним випадком неможливості такого включення до податкового кредиту сум ПДВ є відсутність податкової накладної чи митної декларації взагалі, що не стосується даного випадку. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, доказом правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту ... суми є дублікати податкових накладних на її підтвердження".
Крім того суд вважає, що ані Законом про ПДВ, ані Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165, немає заборони на включення дублікату податкової накладної до податкового кредиту. А якщо немає прямої заборони і є документ, належним чином оформлений, скріплений печаткою, то платник податку має право на податковий кредит.
|
