Переоценка и индексация основных фондов Вестник ГНАУ 2008-04-21

Переоцінка та індексація основних фондів

Переоцінка основних засобів включає в себе дооцінку (уцінку) первісної вартості об'єкта основних засобів.

У податковому обліку платника податку відображення результатів проведення переоцінки об'єктів основних фондів не передбачено, оскільки в податковому обліку амортизується лише вартість витрат цього платника на виготовлення, придбання або поліпшення основних фондів. Тобто сума проведеної в бухгалтерському обліку дооцінки основних фондів не впливає на податковий облік платника податку.

Проте пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 334/94-ВР) визначено, що платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації. Індексація може проводитися лише щодо тих основних засобів, вартість яких підлягає амортизації відповідно до ст. 8 Закону № 334/94-ВР.

Слід зазначити, що проведення індексації балансової вартості груп основних фондів є правом платників податку, а не їх обов'язком.

При проведенні індексації балансової вартості груп основних фондів валові доходи не збільшуються.

Для розрахунку коефіцієнта індексації застосовується індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Коефіцієнт індексації визначається за формулою

Ki = [I_{(a – 1)} – 10] : 100,

де I_{(a – 1)} – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Приклад розрахунку коефіцієнта індексації наведено в таблиці:

Відповідно до пп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кожного розрахункового кварталу визначається виходячи з величини балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок кварталу, що передував розрахунковому, з урахуванням усіх її змін протягом такого попереднього кварталу, передбачених цим Законом.

Таким чином, платник податку на прибуток, який відповідно до індексу інфляції за результатами попереднього року здійснив індексацію балансової вартості груп основних фондів, має відобразити відповідну балансову вартість цих груп з урахуванням такої індексації у графі 3 «Балансова вартість на початок розрахункового кварталу» розрахунку амортизаційних відрахувань додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал поточного року.

Платники податку мають право згідно з нормами пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Платникам податку не забороняється враховувати індексацію вартості основних фондів у розрахунку визначення сум, які відносяться на валові витрати відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР при здійсненні поліпшень основних фондів.

«Вісник податкової служби України», квітень 2008 р., № 17 (492), с. 34 (www.visnuk.com.ua)